ФОРМУВАННЯ ГРАМАТИЧНОЇ СТРУКТУРИ МОВЛЕННЯ У ДІТЕЙ ІЗ ЗНМ: МІЖДИСЦИПЛІНАРНИЙ ПІДХІД В УМОВАХ ІНКЛЮЗИВНОЇ ОСВІТИ
DOI:
https://doi.org/10.32782/inclusion/2025.6.4Ключові слова:
загальне недорозвинення мовлення, граматична структура мовлення, інклюзивна освіта, логопедична робота, міждисциплінарний підхідАнотація
У статті розглядається міждисциплінарний підхід у логопедичній роботі з дітьми із загальним недорозвиненням мовлення (ЗНМ) в умовах інклюзивного освітнього простору. Особлива увага приділяється формуванню граматичної структури мовлення як ключового етапу розвитку мовленнєвої компетентності у дітей із порушеннями мовлення. Автор аналізує сучасні наукові погляди та практичні методики, що сприяють подоланню дефіциту мовлення через інтеграцію роботи логопеда, психолога, педагога та інших фахівців.Важливе місце відведено опису таких ефективних методів, як мовленнєве моделювання, лінгвістичні ігри, сенсорно-предметна підтримка та інтерактивно-ігрові технології. Ці підходи забезпечують поступове формування граматичних категорій через активну участь дитини в комунікативних ситуаціях, використання багатоканального сприйняття та емоційно забарвлених завдань. В статті підкреслюється важливість адаптації корекційних методів до індивідуальних особливостей кожної дитини, що забезпечує максимальну ефективність корекційної роботи. Окремо розглядаються інноваційні логопедичні технології, що впроваджуються у практику інклюзивної освіти, зокрема інтерактивно-ігрові методи, логоритміка, сенсомоторні вправи.Проведений аналіз методик ілюструє, що міждисциплінарна взаємодія фахівців створює умови для формування не лише лексико-граматичних навичок, а й комплексного розвитку комунікативної компетентності дитини. Зазначено, що ефективність логопедичної роботи значно зростає при умові залучення родини та використання системного підходу в побудові навчально-корекційного процесу. Результати дослідження підтверджують, що комплексна підтримка в інклюзивному середовищі сприяє не лише подоланню мовленнєвих труднощів, а й успішній соціалізації дитини, підвищуючи якість її навчання та життя. Запропоновані методики можуть бути ефективно застосовані як у рамках індивідуального супроводу, так і в повсякденному навчально-виховному процесі інклюзивного закладу. Стаття розрахована на логопедів, педагогів, психологів, батьків дітей з мовленнєвими порушеннями, а також на науковців, які займаються проблематикою інклюзії та розвитку мовлення.
Посилання
Денисенко Д. В. Особливості лексико-граматичної складової мовлення у дітей із ЗНМ ІІ рівня. Сучасні проблеми логопедії та реабілітації : матеріали VIІ Всеукраїнської заочної науково-практичної конференції, (15 лютого 2018 року, м. Суми). Суми : ФОП Цьома С. П, 2018. С. 57–61.
Толстопятих А. В. Формування граматичної будови мовлення у дошкільників із ЗНМ на основі застосування наочності у корекційному процесі. Сучасні проблеми логопедії та реабілітації : матеріали VI Всеукраїнської заочної науково-практичної конференції. Суми : ФОП Цьома С. П., 2017. С. 154–157.
Сучасні проблеми логопедії та реабілітації: матеріали VIІІ Всеукраїнської заочної науково-практичної конференції (15 лютого 2019 року, м. Суми). Суми : ФОП Цьома С. П., 2019. 196 с.
Федоренко С., Погребняк В. Шляхи оптимізації соціальної адаптації дошкільників із загальним недорозвиненням мовлення в інклюзивних групах закладу дошкільної освіти. Освіта осіб з особливими потребами: шляхи розбудови, 2(25), 259–271. https://doi.org/10.33189/epsn.v2i25.270
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Inclusion and Diversity

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.