СФЕРА КУЛЬТУРИ ЯК ОБ’ЄКТ СУСПІЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНОГО АНАЛІЗУ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/naturalspu/2026.1.18

Ключові слова:

сфера культури, суспільна географія, територіальна організація суспільства, культурний простір, культурна інфраструктура, територіальна диференціація, регіональний розвиток

Анотація

У статті розкрито теоретико-методологічні засади дослідження сфери культури як об’єкта суспільно-географічного аналізу. Обґрунтовано, що сфера культури повинна розглядатися не лише як сукупність закладів, видів діяльності та культурних практик, а як складно організована територіально-суспільна підсистема, інтегрована в загальну структуру територіальної організації суспільства. Визначено місце сфери культури у системі соціальної інфраструктури, охарактеризовано її просторово-функціональні, інституційні, комунікаційні та символічні виміри. Показано, що суспільно-географічний підхід дає змогу виявити закономірності розміщення закладів культури, рівні культурної забезпеченості населення, ступінь територіальної доступності культурних послуг, ієрархію культурних центрів, ареали концентрації культурного потенціалу та осередки культурної периферії. Особливу увагу приділено категоріальному апарату дослідження: «сфера культури», «культурний простір», «територіальна організація», «культурна інфраструктура», «культурний потенціал території», «культурний каркас розселення», «центр–периферія у сфері культури». Запропоновано розглядати сферу культури як багаторівневу систему, що функціонує на національному, регіональному, локальному та поселенському рівнях і формується під впливом історико-географічних, демографічних, соціально-економічних, етнокультурних, інституційних і політико-управлінських чинників. Аргументовано доцільність поєднання системного, територіального, мережевого, типологічного та управлінського підходів у її вивченні. Доведено, що в сучасних умовах децентралізації, воєнних руйнувань і стратегічного переосмислення державної культурної політики суспільно-географічний аналіз сфери культури набуває не лише пізнавального, а й прикладного значення. Він створює наукові підстави для оцінки територіальних диспропорцій, оптимізації мережі закладів культури, формування культурних округів, підвищення доступності культурних послуг та інтеграції культури у регіональну політику розвитку.

Посилання

Кисіль Н.М. Соціально-культурна сфера: територіальна організація та особливості розвитку (на матеріалах Львівської області) : автореф. дис. … канд. екон. наук : 08.10.01. Львів, 2002. 101 с.

Ключко Ю. Розвиток соціально-культурної сфери України в умовах ринкових відносин: пошук нових моделей. Диференційне забезпечення керівництва. 2006. № 4409. С. 1–27.

Любіцева О.О. Методологія географії культури. Україна та глобальні процеси: географічний вимір : зб.наук. праць : у 3 т. Київ; Луцьк: Вежа, 2000. Т. 3. С. 258–262.

Любіцева О.О. Місце географії культури в системі географічних наук та її структура. Український географічний журнал. 2009. № 2. С. 48–51.

Пістун М.Д. Основи теорії суспільної географії : навч. посіб. Київ : Вища школа, 1996. 231 с.

Про культуру : Закон України від 14.12.2010 № 2778-VI. Київ, 2010. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2778-17#Text

Про схвалення Стратегії розвитку культури в Україні на період до 2030 року та затвердження операційного плану заходів з її реалізації у 2025–2027 роках : розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.03.2025 № 293-р. Київ, 2025. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/293-2025-%D1%80#Text

Ріпка О. Географія культури як напрямок суспільної географії. Часопис соціально-економічної географії. 2007. Вип. 2. С. 200–207.

Ровенчак І., Котик Л. Геокультура і геоосвіта України : навч. посіб. Львів : ЛНУ імені Івана Франка, 2020. 164 с.

Сич В.А., Яременко П.І. Суспільно-географічні аспекти вивчення територіальної організації сфери культури Одеської області. Вісник ОНУ. Серія: Географічні та геологічні науки. 2025. 30(1(46), 187–198. https://doi.org/10.18524/2303-9914.2025.1(46).332404

Тимчук О. Суспільно-географічна сутність регіональних досліджень релігійної сфери. Вісник Львівського університету. Серія географічна. 2014. Вип. 47. С. 292–300. URL: https://publications.lnu.edu.ua/bulletins/index.php/geography/article/viewFile/985/1012

Топчієв О.Г. Суспільно-географічні дослідження: методологія, методи, методики : навч. посіб. Одеса :Астропринт, 2005. 632 с.

Флінта Н.І. Культурно-освітній комплекс регіону і його територіальна організація (на матеріалах Тернопільської області) : дис. … канд. геогр. наук : 11.00.02. Київ, 2005. 197 с.

Шаблій О.І. Соціально-економічна географія України : навч. посіб. 2-ге вид., перероб. і доп. Львів : Світ,

680 с.

Шевчук Л.Т. Соціальна географія : навч. посіб. Київ : Знання, 2007. 349 с.

Kebir L., Crevoisier O. Cultural resources and regional development: The case of the cultural legacy of watchmaking. European Planning Studies. 2008. Vol. 16, No. 9. P. 1189–1205. DOI: 10.1080/09654310802401607

OECD. Culture and local development. Paris: OECD Publishing, 2018.

UNESCO. Culture|2030 indicators. Paris: UNESCO, 2019. URL: https://sdgs.un.org/goals

UNESCO. Damaged cultural sites in Ukraine verified by UNESCO. 2026. URL: https://www.unesco.org/en/ukraine-war/damaged-cultural-sites

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-05-08