АНАЛІЗ ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ ОСІБ, ЯКІ ПЕРЕХВОРІЛИ НА COVID-19
DOI:
https://doi.org/10.32782/naturalspu/2024.1.4Ключові слова:
COVID-19, жінки, психофізіологічні функції, сон, депресія, вакцинація.Анотація
Дослідження присвячене вивченню психофізіологічних аспектів в осіб, які перехворіли на COVID-19, і тих, хто отримав вакцину Pfizer. В обстеженні брали участь жінки, середній вік яких становив 47,34 ± 0,66 років. Комплексне дослідження включало аналіз рівня депресії в зазначених вище осіб за методикою «Шкала депресії Бека», виявлення ступеня денної сонливості за діагностичним опитувальником «Шкала сонливості Епворта» й оцінку якості сну протягом останнього місяця за Пітсбурзьким опитувальником якості сну. Результати анкетування та спостережень обстежених щодо їхнього психічного стану, зокрема й рівень депресії та показники якості сну, показали, що захворювання COVID-19 чинить суттєвий вплив на психофізіологічні параметри жінок. Показано, що постковідний синдром спричиняє депресію, втрату інтересу або задоволення, зниження енергії, порушення концентрації уваги, апетиту, якості та кількості сну. Спричинене вірусом порушення імунної системи може сприяти розвитку психопатології через посилення психологічного стресу внаслідок перенесення потенційно смертельної хвороби та стрес-зумовленого запалення. Взаємодія між вродженою й адаптивною імунними системами та нейромедіаторами є механізмом, який лежить в основі розладів настрою, психозів і тривожних розладів. Стрес, який супроводжує хворобу, може призводити до змін у сні та бадьорості під час дня. Зайва енергія в умовах відсутності фізичної активності може поглибити метаболічні порушення, що внаслідок цього підвищує ризик виникнення різних хронічних захворювань. Кишковий мікробіом є потенційно ключовим чинником у розвитку психічних розладів, як-от депресія та тривога, особливо в умовах пандемії. Також наявний взаємозв’язок, де мікробні метаболіти й ендотоксини можуть впливати на легені через кров, запалення в легенях може взаємодіяти з мікробіотою кишечника. Особи, які отримали вакцину, можуть мати більше відчуття безпеки щодо можливості уникнути тяжкого перебігу COVID-19 або передачі вірусу іншим особам. Це може позитивно вплинути на їхній психологічний стан. Результати дослідження можуть бути корисними для лікарів і психологів, щоб покращити підтримку та лікування осіб, які перехворіли на COVID-19, та допомогти їм відновитися після цього захворювання.
Посилання
Лікування хворих з COVID-19 на сучасному етапі / М.А. Андрейчин та ін. Інфекційні хвороби. 2020. № 3. С. 5–17.
Genomic study of COVID-19 Corona virus excludes its origin from recombination or characterized biological sources and suggests a role for HERVs in its wide range symptoms / A.M. El-Shehawi et al. Cytology and Genetics. 2020. V. 54 (6). P. 75–78.
Гриневич О.Й., Маркович І.Г. Коронавірус: проблеми та перспективи. Український медичний часопис. 2013. № 3. С. 45–48.
Демецька О.В. У зоні особливої уваги: алергія та COVID-19. Фармацевт-практик. 2021. № 3. С. 22–23.
The neurology of COVID-19 revisited: a proposal from the Environmental Neurology Specialty Group of the World Federation of Neurology to implement international neurological registries / G. Román et al. Journal of the Neurological Sciences. 2020. V. 414. Р. 116884–116896.
Cognitive profile following COVID-19 infection: clinical predictors leading to neuropsychological impairment / M. Almeria et al. Brain, Behavior and Immunity. 2020. V. 9. Р. 100163–100168.
Лікування та профілактика COVID-19. Охорона психічного здоров’я в умовах пандемії : навчальний посібник / О.Є. Абатуров та ін. Львів : Вид-во Т.В. Марченко, 2020. 252 с.
EANcore COVID-19 task force. EAN consensus statement for management of patients with neurological diseases during the COVID-19 pandemic / T.J. von Oertzen et al. European Journal of Neurology. 2021. V. 28 (1). P. 7–14.
Neurobiology of COVID-19 / M. Fotuhi et al. Journal of Alzheimer’s disease. 2020. V. 76 (1). P. 3–19.
Стан психологічного дистресу серед різних соціальних груп в Україні під час пандемії COVID-19 / С.С. Дембіцький та ін. Український соціум. 2020. № 2. С. 74–92.
Чабан О.С. COVID-19 та соматизована депресія: що змінилося? Здоров’я України. 2020. № 23. С. 47.
Qigong for the Emotional Exhaustion in Nurses: Implications of a Prospective Randomized Controlled Trial in the COVID-19 Pandemic / A. Seiça et al. Alternative Therapies in Health and Medicine. 2023. V. 29 (4). P. 128–133.
Проблеми охорони психічного здоров’я, зумовлені пандемією COVID-19 / І.А. Марценковський та ін. Здоров’я України. 2020. № 11. С. 23.
Зупанець І.А., Ратушна К.Л. Актуальні проблеми вакцинації проти COVID-19 в Україні: подолання перешкод як запорука прогресивного розвитку. Аптека : щотижневик. 2021. № 9. С. 10–11.
Sirekbasan S. The biggest challenge in the fight against the COVID-19 pandemic: Vaccine hesitancy. Ukrainian Journal of Nephrology and Dialysis. 2021. № 1 (69). P. 3–5.
Хаустова О.О., Чабан О.С. Практична психосоматика: діагностичні шкали : навчальний посібник. Київ : Видавничий дім «Медкнига», 2021. 200 с.
Ridaura V., Belkaid Y. Gut microbiota: the link to your second brain. Cell. 2015. V. 161. P. 193–194.
Effects of progressive muscle relaxation on anxiety and sleep quality in patients with COVID-19 / K. Liu et al. Complementary Therapies in Clinical Practice. 2020. V. 39. Р. 101132–101136.
Behavioral Change Towards Reduced Intensity Physical Activity Is Disproportionately Prevalent Among Adults With Serious Health Issues or Self-Perception of High Risk During the UK COVID-19 Lockdown / N.T. Rogers et al. Frontiers in Public Health. 2020. V. 8. Р. 575091–575103.
Wu Z., McGoogan J.M. Characteristics of and important lessons from the coronavirus disease 2019 (COVID-19) outbreak in China: summary of a report of 72 314 cases from the Chinese center for disease control and prevention. JAMA. 2020. V. 323 (13). P. 1239–1242.
Human Coronaviruses and Other Respiratory Viruses: Underestimated Opportunistic Pathogens of the Central Nervous System? / M. Desforges et al. Viruses. 2019. V. 12 (1). P. 14.
Dantzer R. Neuroimmune Interactions: From the Brain to the Immune System and Vice Versa. Physiological Reviews. 2018. V. 98 (1). P. 477–504.
COVID-19 BioB Outpatient Clinic Study group; Francesco Benedetti. Anxiety and depression in COVID-19 survivors: Role of inflammatory and clinical predictors / Mario Gennaro Mazza et al. Brain, Behavior, and Immunity. 2020. V. 89. P. 594–600.
A comprehensive review of SARS-CoV-2 vaccines: Pfizer, Moderna & Johnson & Johnson / Rikin Patel et al. Human Vaccines & Immunotherapeutics. 2022. V. 18 (1). Р. 2002083–2002095.
Irwin M.R. Why sleep is important for health: a psychoneuroimmunology perspective. Annual Review of Psychology. 2015. V. 66. Р. 143–172.
Bacelar A. Insônia: do diagnóstico ao tratamento. São Caetano do Sul, SP: Difusão Editora. São Paulo : Associação Brasileira do Livro, 2019. Р. 17–27.
Sleep and emotional processing / D. Tempesta et al. Sleep Medicine Reviews. 2018. V. 40. Р. 183–95.
Behaviorally Assessed Sleep and Susceptibility to the Common Cold / A.A. Prather et al. Sleep. 2015. V. 38 (9). Р. 1353–1359.
Physiology, Circadian Rhythm / S. Reddy et al. StatPearls. StatPearls Publishing. 2023.
