АНАЛІЗ СТАНУ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ МІСТА ЖИТОМИРА

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/naturalspu/2024.1.10

Ключові слова:

атмосферне повітря, діоксид вуглецю, оксид азоту, діоксид сірки, завислі речовини.

Анотація

Однією з найбільших проблем сучасності є забруднення атмосферного повітря. Бурхливий ріст промисловості, виробництво нафтохімічних продуктів, побутових хімічних засобів, обробка сільськогосподарських угідь з літаків, збільшення кількості сміттєзвалищ і автомобільного транспорту призвели до забруднення атмосферного повітря. Метою статті є висвітлення й оцінювання викидів забруднювальних речовин в атмосферне повітря міста Житомира за 2018–2022 роки. У статті представлено інформацію про систему моніторингу стану атмосферного повітря, що діє в Житомирі, та результати моніторингу стану атмосферного повітря в місті за 2018–2022 роки, а саме вміст завислих речовин, діоксиду вуглецю, оксиду азоту та діоксиду сірки в атмосферному повітрі. Оцінено динаміку викидів забруднювальних речовин від стаціонарних і пересувних джерел за 2017–2021 роки. У Житомирській області поширеними забруднювачами є оксид вуглецю, діоксид сірки, оксиди азоту та пил (аерозолі). До початку повномасштабного вторгнення основним джерелом забруднення повітря був автомобільний транспорт. Усі забруднювальні речовини, що потрапили в атмосферне повітря, незалежно від джерела отримання, впливають на стан здоров’я людини. Забруднення повітря для всіх живих організмів є однією з основних небезпек, оскільки може супроводжуватися утвореннями стійких аномалій забруднювачів у воді, ґрунтах, отже, і в рослинах. Забруднювачі, що є аерозолями та газами, мають властивість швидко поширюватися, створюючи небезпеку. Це пояснюється утворенням небезпечних осередків забруднення, де можуть перебувати живі організмі. Небезпечні та шкідливі речовини мають здатність легко поширюватися та проникати в організм. У таких умовах безпечне повітря є одним з найважливіших аспектів гарантування безпечних умов для проживання всіх організмів. За добу людина в об’ємному відношенні споживає атмосферне повітря більше, ніж їжі та води. З фізіологічного погляду шлунково-кишковий тракт має більше захисних бар’єрів, ніж легені. Отже, безпечне повітряне середовище для людини є життєво необхідним.

Посилання

Hossain S. An Econometric Analysis for CO2 Emissions, Energy Consumption, Economic Growth, Foreign Trade and Urbanization of Japan. Low Carbon Economy. 2012. № 3 (3-A). Р. 92–105. DOI: 10.4236/lce.2012.323013.

Dietz T., Rosa E.A. Effects of population and affluence on CO2 emissions. PNAS. 1997. № 94 (1). P. 175–179. DOI: 10.1073/pnas.94.1.175.

Регіональні доповіді про стан навколишнього природного середовища в Україні. URL: http://surl.li/hfgsf (дата звернення: 21.01.2024).

Toxic impacts of the war on Ukraine / H. Kireitseva et al. International Journal of Environmental Studies. 2023. Vol. 80. P. 267–276. https://doi.org/10.1080/00207233.2023.2170582.

Екологічна оцінка впливу пожеж у природних екосистемах на стан екологічної безпеки Житомирської області / І. Пацева та ін. Проблеми хімії та сталого розвитку. 2023. № 3. С 59–65. https://doi.org/10.32782/pcsd-2023-3-8.

Луньова О.В., Кагукіна А.М. Аналіз антропогенного забруднення Житомирського регіону. Екологічні науки. 2023. Вип. 3 (48). С. 48–52. https://doi.org/10.32846/2306-9716/2023.eco.3-48.7.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-05-10