АНАЛІЗ РІЗНИХ МЕТОДІВ ВИРОБНИЦТВА ВОДНЮ В АСПЕКТІ НАДІЙНОСТІ Й ЕФЕКТИВНОСТІ ЗМЕНШЕННЯ ВИКИДІВ
DOI:
https://doi.org/10.32782/naturalspu/2024.1.15Ключові слова:
водень, відновлювані джерела енергії, зменшення викидів, зростання глобальної температури.Анотація
Інтерес до забезпечення виробництва енергії з відновлюваних джерел вищий, ніж будь-коли, через щоденне спостереження за наслідками зміни клімату. Використання енергії відновлюваних джерел (ВДЕ) натепер є одним із пріоритетних напрямів розвитку світової енергетики. Проблема водневої енергетики в даному аспекті останнім часом привертає все більше уваги. Водень (H2) як носій енергії може відігравати важливу роль у різних секторах промисловості, які важко скоротити, але для мінімізації їхнього негативного впливу на довкілля водень, що постачається, має бути надійним, його виробництво повинно мати низький рівень викидів і бути недорогим. Щоб зменшити глобальні викиди парникових газів і зупинити зростання глобальної температури, технологію без викидів необхідно швидко масштабувати. Тоді як електрифікація в поєднанні зі збільшенням використання відновлюваних джерел енергії може допомогти в усуненні викидів у будівлях, пасажирських транспортних засобах і системах низькотемпературного опалення, інші види палива з нульовим рівнем викидів можуть знадобитися для таких галузей, як цементна та сталеливарна промисловість, які важко зменшити, разом із морським судноплавством і наземним транспортом на великі відстані. Водень (H2) є одним із таких видів палива з нульовими викидами, яке можна використовувати для мінімізації викидів у цих секторах, а також в інших. За оцінками Міжнародного енергетичного агентства (МЕА), глобальний попит на водень може зрости з 94 мільйонів метричних тон (MMT) у 2021 році до 660 мільйонів метричних тон у 2050 році та може привести до скорочення сукупних викидів на 80 мільярдів метричних тон вуглекислого газу (CO2).
Посилання
A cost comparison of various hourly-reliable and net-zero hydrogen production pathways in the United States / Justin M. Bracci et al. Nature communscations. 2023. P. 1–13. https://doi.org/10.1038/s41467-023-43137-x.
Багрій І.Д. Н2 – водень. Еколого-енергетичні виклики XXI сторіччя. Глобальні про’кти. Шляхи реалізації. Київ : ДП «Українська геологічна компанія», 2023. 292 с.
Багрій І.Д. Фундаментальні розробки – підґрунтя нових концепцій та високоефективних пошукових технологій (підземні води, вуглеводні). Київ : Фоліант, 2017. 562 с.
Fuel cells and the hydrogen revolution: Analysis of a strategic plan in Japan / N. Behling et al. Economic Analysis and Policy. 2015. Vol. 48. P. 204–221. https://doi.org/10.1016/j.eap.2015.10.002.
Лукин А.Е. Прямые поиски нефти и газа: причины неудач и пути повышения эффективности. Геолог Украины. Киев, 2004. № 3. С. 18–43.
Нариси дегазації Землі / В.М. Шестопалов та ін. Київ : ПП «Ітексервіс», 2018. 232 c.
Багрій І.Д., Кузьменко С.А. Наукове обґрунтування просторового розподілу і картування аномальних проявів водню – енергетичної сировини ХХІ ст. – у нафтогазоносних структурах України і попередження геодинамічних явищ. Геологічний журнал. 2019. № 1. С. 59–77. https://doi.org/10.30836/igs.1025-6814.2019.1.159241.
Русаков О.М. Глобальная инвентаризация измерений концентрации свободного и растворенного в подземных водах молекулярного водорода в земной коре суши. Геофизический журнал. Киев : Институт геофизики им. С.И. Субботина НАН Украины, 2020. № 6. Т. 42. С. 59–99.
Zgonnik V. The occurrence and geoscience of natural hydrogen: A comprehensive review. Earth-Science Reviews. 2020. P. 203–216.
Diffused flow of molecular hydrogen through the Western Hajar mountains / V. Zgonnik et al. Northern Oman. Arabian Journal of Geosciences. 2019. P. 71–83.
