СПОНТАННА ДЕНДРОФЛОРА ТА ДЕРЕВНО-ЧАГАРНИКОВА РОСЛИННІСТЬ ТЕРИТОРІЇ ВПЛИВУ ВИРОБНИЧИХ ОБ’ЄКТІВ ПІВДЕННОГО ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНОГО КОМБІНАТУ (КРИВИЙ РІГ)
DOI:
https://doi.org/10.32782/naturalspu/2024.2.1Ключові слова:
дендрофлора, деревно-чагарникова рослинність, природні та техногенні ландшафти, типи дисемінації, синантропізація, гірничо-збагачувальний комбінат.Анотація
Стаття присвячена питанням формування дендрорізноманіття (дендрофлори та деревно-чагарникової рослинності) на техногенно дестабілізованій території, яка, водночас, має статус «смарагдового» об’єкту – «Долина середнього Інгульця». На площі понад 56 км2, що знаходиться під впливом виробничих об’єктів одного з найбільших гірничо-збагачувальних комбінатів Кривого Рогу, виявлено 61 вид деревних рослин, які належать до 44 родів та 24 родин; з них 28 видів аборигенних (представників місцевої флори) та 33 – заносних (адвентивних). У таксономічному спектрі дендрофлори до першої тріади увійшли родини Rosaceae (31,2%, 19 видів), Fabaceae (9,9%, 6 видів) та Salicaceae (8,3%, 5 видів). Спільними у складі спонтанної дендрофлори техногенних і природних полігонів є 21 вид; серед них дещо переважають аборигенні (12 видів). Територіальний розподіл видів на моніторингових полігонах до певної міри визначається типами дисемінації рослин. Кількість видів-ендозоохорів, є приблизно однаковою на техногенних і природних полігонах (відповідно 21 та 19). Цей спосіб дисемінації майже в однаковій мірі притаманний як аборигенним, так і заносним видам (16-ти та 14-ти відповідно). Число анемохорних видів значно вище на техногенних утвореннях (відповідно 16 та 7). У складі природного рослинного покриву долини Інгульця та балкових систем лігнозний компонент представлений листяними чагарниками (Fruticeta foliosa) і чагарниковими степами (Steppa fruticeta). З позиції класифікації біотопів, перший тип угруповань належать до біотопу Ч4.1 Мезофільні і ксеромезофільні чагарники, другий – до Ч4.2 Степові чагарники. У межах техногенних моніторингових полігонів виділяються нещодавно сформовані технотопи (біотоп С3.5 Антропогенні відслонення та відвали без рослинності), для яких характерне дифузне розміщення поодиноких екземплярів деревних рослин, та біотопи рудеральних заростей дерев і кущів (біотоп Д1.8 Антропогенні широколистяні ліси), де біологічне освоєння субстратів відбувалося протягом кількох десятиліть. Отримані результати є основою пізнання динамічних тенденцій деревно-чагарникових угруповань, їх структурних перебудов, флористичного наповнення та базисом для розроблення і впровадження системи коригуючого управління розвитком рослинного покриву техногенних екосистем Криворіжжя.
Посилання
Updated list of officially adopted Emerald sites (December 2019). URL: https://rm.coe.int/updated-list-of-officiallyadopted%20-emerald-sites-december-2019.
Денисик Г. І., Задорожня Г. М. Похідні процеси та явища в ландшафтах зон техногенезу. Вінниця: ПП «Едельвейс і К», 2013. 220 с.
Володарець С. О. Сануюча функція деревних рослин культурфітоценозів урбанізованого середовища. Автореф. дис. … канд. біол. наук. 03.00.16 – екологія. Дніпро, 2016. 24 с.
Чорномаз Н. М. Дендроценози схилів Києва (екологічні умови, сучасний стан та шляхи оптимізації). Автореф. дис. … канд. біол. наук. 03.00.16 – екологія. Київ, 2019. 24 с.
Бєлик Ю. В., Савосько В. М., Лихолат Ю. В. Екологічна обумовленість показників життєвості та дендрометричних параметрів дендрофітоценозів природно поширених на девастованих землях залізорудного відвалу. Вісник ОНУ. Біологія. 2022. Т. 27, вип. 1(50). С. 7–23.
Дідух Я. П., Шеляг-Сосонко Ю. Р. Геоботанічне районування України та суміжних територій. Український ботанічний журнал. 2003. Т. 60, № 1. С. 6–17.
Подвисоцький О. О. Загальна характеристика геологічної будови долини річки Інгулець. Наукові записки Херсонського відділу Українського географічного товариства: збірник наукових праць. Херсон: ПП Вишемирський В. С., 2008. Вип. 4. С. 82–84.
Географічна енциклопедія України / За ред. О. М. Маринича та ін. К. : УРЕ, 1989–1993. Т. 1–3.
Сметана О. М., Сметана Н. А. Літогеохімічна концепція поводження з відходами збагачення руд. Екологія і природокористування. 2011. Вип. 14. С. 178–184.
Флора УРСР: в 12 т. Київ: Вид-во АН УРСР, 1936–1965. Т. 1–12.
Mosyakin S., Fedoronchuk M. Vascular plants of Ukraine. A nomenclatural checklist. Kiev, 1999. 346 p.
Тарасов В. В. Флора Дніпропетровської і Запорізької областей. Видання друге. Доповнене та виправлене. Д.: «Ліра», 2012. 296 с.
Кучеревський В. В., Шоль Г. Н. Анотований список урбанофлори Кривого Рогу. Кривий Ріг: Видавничий дім, 2009. 71 с.
Заячук В. Я. Дендрологія: підручник: видання друге, зі змінами та доповненнями. Львів: Вид-во СПОЛОМ, 2014. 676 с.
Національний каталог біотопів України. За ред. А. А. Куземко, Я. П. Дідуха, В. А. Онищенка, Я. Шеффера. К.: ФОП Клименко Ю.Я., 2018. 442 с.
Чипиляк Т. Ф., Зубровська О. М., Шоль Г. Н. Рослини в урботехногенному середовищі степової зони України. Київ: Талком, 2022. 390 с.
Ткаченко В. С., Бойченко С. Г. Структурні зміни степових фітосистем України в другій половині ХХ та на початку ХХІ століть як відображення глобальних змін довкілля. Вісті Біосферного заповідника «Асканія-Нова». 2015. Т. 17. С. 4–17.
Красова О. О., Шкута С. І., Павленко А. О. Cучасний стан ценопопуляцій кущів родини Rosaceae Juss. на залізорудних відвалах Криворіжжя. Науковий вісник НЛТУ України. 2022. Т. 32, № 5. С. 7–12.
