SPONTANEOUS DENDROFLORA AND TREE-SHRUB VEGETATION OF TERRITORY INFLUENCED BY PRODUCTION FACILITIES OF SOUTHERN ORE-DRESSING COMBINE (KRYVYI RIH)

Authors

DOI:

https://doi.org/10.32782/naturalspu/2024.2.1

Keywords:

dendroflora, tree-shrub vegetation, natural and technogenic landscapes, types of dissemination, synanthropization, mining and ore-dressing combine.

Abstract

The article is devoted to the issue of the formation of arboreal diversity (dendroflora and tree-shrub vegetation) in the technogenically destabilized territory, which, at the same time, has the status of an “emerald” object – “Middle Inhulets river valley”. On the area of more than 56 km2, which is under the influence of the production facilities of one of the largest mining and ore-dressing combines in Kryvyi Rih, we found 61 species of woody plants, which belong to 44 genera and 24 families; of them, 28 species are indigenous (representatives of the local flora) and 33 are introduced (adventive). In the taxonomic spectrum of dendroflora, the first triad included the families Rosaceae (31.2%, 19 species), Fabaceae (9.9%, 6 species) and Salicaceae (8.3%, 5 species). The spontaneous dendroflora of technogenic and natural studied sites has 21 species in common; among them, aboriginal species predominate (12 species). The territorial distribution of species on the monitoring sites is to some extent determined by the types of plant dissemination. The number of endozoochor species is approximately the same in man-made and natural sites (21 and 19, respectively). This method of dissemination is almost equally characteristic of both native and introduced species (16 and 14, respectively). The number of anemochorous species is significantly higher on man-made formations (16 and 7, respectively). In the composition of the natural vegetation cover of the Inhulets river valley as well as gully systems, the woody component is represented by leafy shrubs (Fruticeta foliosa) and shrub steppes (Steppa fruticeta). From the standpoint of classification of biotopes, the first type of communities belongs to the biotope “Mesophilic and xeromesophilic shrubs”, the second one – to “Steppe shrubs”. Within the technogenic monitoring sites, recently formed technotopes (biotope “Anthropogenic outcrops and dumps without vegetation”) are distinguished, which are characterized by the diffuse placement of single specimens of woody plants, and biotopes of ruderal thickets of trees and shrubs (biotope “Anthropogenic broad-leaved forests”), where biological development of substrates took place over several decades. The obtained results are the basis for learning the dynamic trends of treeshrub communities, their structural rearrangements, floristic filling and the basis for the development and implementation of a corrective management system for the development of vegetation cover in technogenic ecosystems of Kryvorizhzhia.

References

Updated list of officially adopted Emerald sites (December 2019). URL: https://rm.coe.int/updated-list-of-officiallyadopted%20-emerald-sites-december-2019.

Денисик Г. І., Задорожня Г. М. Похідні процеси та явища в ландшафтах зон техногенезу. Вінниця: ПП «Едельвейс і К», 2013. 220 с.

Володарець С. О. Сануюча функція деревних рослин культурфітоценозів урбанізованого середовища. Автореф. дис. … канд. біол. наук. 03.00.16 – екологія. Дніпро, 2016. 24 с.

Чорномаз Н. М. Дендроценози схилів Києва (екологічні умови, сучасний стан та шляхи оптимізації). Автореф. дис. … канд. біол. наук. 03.00.16 – екологія. Київ, 2019. 24 с.

Бєлик Ю. В., Савосько В. М., Лихолат Ю. В. Екологічна обумовленість показників життєвості та дендрометричних параметрів дендрофітоценозів природно поширених на девастованих землях залізорудного відвалу. Вісник ОНУ. Біологія. 2022. Т. 27, вип. 1(50). С. 7–23.

Дідух Я. П., Шеляг-Сосонко Ю. Р. Геоботанічне районування України та суміжних територій. Український ботанічний журнал. 2003. Т. 60, № 1. С. 6–17.

Подвисоцький О. О. Загальна характеристика геологічної будови долини річки Інгулець. Наукові записки Херсонського відділу Українського географічного товариства: збірник наукових праць. Херсон: ПП Вишемирський В. С., 2008. Вип. 4. С. 82–84.

Географічна енциклопедія України / За ред. О. М. Маринича та ін. К. : УРЕ, 1989–1993. Т. 1–3.

Сметана О. М., Сметана Н. А. Літогеохімічна концепція поводження з відходами збагачення руд. Екологія і природокористування. 2011. Вип. 14. С. 178–184.

Флора УРСР: в 12 т. Київ: Вид-во АН УРСР, 1936–1965. Т. 1–12.

Mosyakin S., Fedoronchuk M. Vascular plants of Ukraine. A nomenclatural checklist. Kiev, 1999. 346 p.

Тарасов В. В. Флора Дніпропетровської і Запорізької областей. Видання друге. Доповнене та виправлене. Д.: «Ліра», 2012. 296 с.

Кучеревський В. В., Шоль Г. Н. Анотований список урбанофлори Кривого Рогу. Кривий Ріг: Видавничий дім, 2009. 71 с.

Заячук В. Я. Дендрологія: підручник: видання друге, зі змінами та доповненнями. Львів: Вид-во СПОЛОМ, 2014. 676 с.

Національний каталог біотопів України. За ред. А. А. Куземко, Я. П. Дідуха, В. А. Онищенка, Я. Шеффера. К.: ФОП Клименко Ю.Я., 2018. 442 с.

Чипиляк Т. Ф., Зубровська О. М., Шоль Г. Н. Рослини в урботехногенному середовищі степової зони України. Київ: Талком, 2022. 390 с.

Ткаченко В. С., Бойченко С. Г. Структурні зміни степових фітосистем України в другій половині ХХ та на початку ХХІ століть як відображення глобальних змін довкілля. Вісті Біосферного заповідника «Асканія-Нова». 2015. Т. 17. С. 4–17.

Красова О. О., Шкута С. І., Павленко А. О. Cучасний стан ценопопуляцій кущів родини Rosaceae Juss. на залізорудних відвалах Криворіжжя. Науковий вісник НЛТУ України. 2022. Т. 32, № 5. С. 7–12.

Published

2024-12-20