МОДУЛЯЦІЯ ПОРУШЕНЬ СНУ ТА ПОКАЗНИКІВ ВАРІАБЕЛЬНОСТІ СЕРЦЕВОГО РИТМУ У ЖІНОК СЕРЕДНЬОГО ВІКУ В УМОВАХ ВОЄННИХ ДІй В УКРАЇНІ
DOI:
https://doi.org/10.32782/naturalspu/2025.1.5Ключові слова:
варіабельність серцевого ритму, стрес, адаптація, порушення сну, жінки, середній вікАнотація
У статті розглянуто вплив порушень сну на варіабельність серцевого ритму (ВСР) у жінок середнього віку в умовах воєнних дій в Україні. Стресові події, пов’язані з війною, підвищують рівень тривоги, що призводить до дисрегуляції вегетативної нервової системи та змін архітектури сну. Основні симптоми порушень сну включають труднощі із засинанням, часті пробудження, фрагментований сон. Порушення балансу ВСР відображають напруження адаптаційних механізмів організму та є чутливими маркерами негативних змін. Проведено аналіз частотно-часових показників ВСР та визначено особливості прояву порушень сну, спричиненими стресовими подіями. Встановлено, що значна частина (68,5%) жінок середнього віку має порушення сну, а саме: скорочення тривалості сну (63% сплять ≤6 годин, 33,7% – <5 годин); часті нічні пробудження (76,1% мають епізоди нічних пробуджень, з них 43,5% – ≥3 разів на тиждень); збільшена латентність сну (у 47,8% час засинання перевищує 30 хв, у 25% – більше 60 хв); денна дисфункція (71,7% мають помірну денну сонливість, 19,6% – високу) та виражене відчуття втоми вранці (57,6% оцінили ефективність свого сну нижче 85%), що свідчить про недостатню ефективність та відновлюваність сну. Не зважаючи на наявні проблеми зі сном, більшість жінок-учасниць (77 осіб; 83,7%) не вживають снодійні препарати. Частоту прийому медикаментів для сну у 2-3 рази на тиждень відзначили лише 9 опитаних (9,8%). У переважної більшості обстежених жінок (91,3%) активність протягом дня супроводжується підвищеною сонливість різного ступеня вираженості. Виражені проблеми зі сном можуть мати системний вплив на організм вказує на потребу додаткової діагностики та втручання. Жінки з порушеннями сну демонструють виражену активацію симпатичної нервової системи та пригнічення парасимпатичної регуляції (зниження відносно норми SDNN та RMSSD, зростання AMo та індексу LF/HF). Результати свідчать про зниження адаптаційних можливостей організму через активацію симпатичної нервової системи, що посилюється в умовах підвищеного стресу. Отримані дані можуть бути корисними для розробки профілактичних та терапевтичних програм.
Посилання
Ждан В. М., Катеренчук О. І., Іваницький І. В., Кир’ян О. А., Хайменова Г. С. Серцево-судинні ускладнення синдрому обструктивного апное сну: у фокусі порушення реполяризації міокарда. Східноукраїнський медичний часопис. 2020. № 8(2). С. 176–181. DOI: https://doi.org/10.21272/eumj.2020;8(2):176-181.
Коробейніков Г., Коханевич А. Особливості психічного стану у кваліфікованих борців. Єдиноборства. 2024. № 2(32). С. 52–60. DOI: https://doi.org/10.15391/ed.2024-2.05.
Ляшенко В. П., Стеценко С. М. Особливості варіабельності серцевого ритму на фоні порушення сну та стресових факторів: теоретичний аспект. Слобожанський науковий вісник. Серія: Природничі науки. 2024. № 1. С. 43–49. DOI: https://doi.org/10.32782/naturalspu/2024.1.5.
Лященко Ю., Огоренко В. Порівняльна клініко-феноменологічна характеристика тривожно-депресивних розладів невротичного та органічного ґенезу з порушеннями сну. Психосоматична медицина та загальна практика. 2024. № 3(9). URL: https://ev-ojs.e-medjournal.com/index.php/psp/article/view/516 (дата звернення: 13.01.2025).
Наскалова С. С., Антонюк-Щеглова І. А., Бондаренко О. В., Асанов Е. О., Диба І. А., та ін. Маркери посттравматичного стресу у цивільних чоловіків та жінок різного віку під час російсько-української війни. Фізіологічний журнал. 2024. № 70(5). С. 20–29. URL: https://fz.kiev.ua/journals/2024_V.70/5/Fzh-5-2024-20-29.pdf (дата звернення: 13.01.2025).
Романенко І. Ю., Третяк О. Е. Метаболічні наслідки розладів сну. Огляд літератури. Clinical Endocrinology and Endocrine Surgery. 2022. № 2. С. 39–46. DOI: https://doi.org/10.30978/CEES-2022-2-39.
Сагайдак А., Мицько В. Фізіологічні ознаки гострого та хронічного стресу підлітків. Актуальні питання розвитку галузей науки : Матер. IV Міжнар. наук. конф., м. Київ, 15 лист. 2024 р. Київ, 2024. С. 587–593. DOI: https://doi.org/10.62731/mcnd-15.11.2024.008.
Сивохоп Е. М., Чернозуб А. А., Коваль В. В., Тимочко О. І. Варіабельність серцевого ритму як критерій оцінки функціонального стану студентів з гіпокінезією. Педагогічна інноватика: Сучасність та перспективи. 2024. № 4. С. 134–140. DOI: https://doi.org/10.32782/ped-uzhnu/2024-4-20.
Угода про співпрацю між Сумським державним педагогічним університетом імені А.С. Макаренка та ТОВ «Мед-Союз». 2024. URL: https://pgf.sspu.edu.ua/images/2024/docs/dogovir_medsoyuz_2024_314e2.PDF (дата звернення: 21.03.2023).
Чернякова О., Гришко О., Гончарук Є. Особливості впливу депривації сну на когнітивні функції та психічне здоров’я сучасних студентів в умовах воєнного стану. Current scientific goals, approaches and challenges: collection of scientific papers «SCIENTIA» with Proceedings of the II International Scientific and Theoretical Conference, Riga, August 9, 2024. Riga, 2024.. Р. 74–78. URL: https://previous.scientia.report/index.php/archive/article/view/2013 (дата звернення: 21.03.2023).
Chaput J.-P., Dutil C. Lack of sleep as a contributor to obesity in adolescents: impacts on eating and activity behaviors. International Journal of Behavioral Nutrition and Physical Activity. 2016. Vol. 13, no. 1. DOI: https://doi.org/ 10.1186/s12966-016-0428-0.
Haavisto M.-L., Porkka-Heiskanen T., Hublin C., Härmä M., MutanenP. et al. Sleep restriction for the duration of a work week impairs multitasking performance. Journal of Sleep Research. 2010. Vol. 19, no. 3. P. 444–454. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1365-2869.2010.00823.x.
Lowe C. J., Safati A., Hall P. The neurocognitive consequences of sleep restriction: A meta-analytic review. Neuroscience & Biobehavioral Review. 2017. Vol. 80. Р. 586–604. DOI: https://doi.org/10.1016/j.neubiorev.2017.07.010.
Ramos A. R., Wheaton A. G., Johnson D. A. Sleep deprivation, sleep disorders, and chronic disease. Preventing Chronic Disease. 2023. Vol. 20. DOI: http://dx.doi.org/10.5888/pcd20.230197.
Slater G., Steier J. Excessive daytime sleepiness in sleep disorders. Journal of thoracic disease. 2012. Vol. 4, no. 6. Р. 608–616. DOI: https://doi.org/10.3978/j.issn.2072-1439.2012.10.07.
Tobaldini E., Costantino G., Solbiati M., Cogliati C., Kara T. et al. Sleep, sleep deprivation, autonomic nervous system and cardiovascular diseases. Neuroscience & Biobehavioral Reviews. 2017. Vol. 74. Р. 321–329. DOI: https://doi.org/10.1016/j.neubiorev.2016.07.004.
Zuraikat F. M., Laferrère B., Cheng B., Scaccia S. E., Cui Z. et al. Chronic insufficient sleep in women impairs insulin sensitivity independent of adiposity changes: results of a randomized trial. Diabetes Care. 2024. Vol. 47, no. 1. Р. 117–125. DOI: https://doi.org/10.2337/dc23-1156.
Owens J. Insufficient sleep in adolescents and young adults: an update on causes and consequences. Pediatrics. 2014. Vol. 134, no. 3. P. e921-e932. DOI: https://doi.org/10.1542/peds.2014-1696.
Wüst L. N., Capdevila N. C., Lane L. T., Reichert C. F., Lasauskaite R. Impact of one night of sleep restriction on sleepiness and cognitive function: A systematic review and meta-analysis. Sleep Med Rev. 2024. Vol. 76. Р. 101–940. DOI: https://doi.org/10.1016/j.smrv.2024.101940.
