МОДУЛЯЦІЯ ПОРУШЕНЬ СНУ ТА ПОКАЗНИКІВ ВАРІАБЕЛЬНОСТІ СЕРЦЕВОГО РИТМУ У ЖІНОК СЕРЕДНЬОГО ВІКУ В УМОВАХ ВОЄННИХ ДІй В УКРАЇНІ

Анотація

У статті розглянуто вплив порушень сну на варіабельність серцевого ритму (ВСР) у жінок середнього віку в умовах воєнних дій в Україні. Стресові події, пов’язані з війною, підвищують рівень тривоги, що призводить до дисрегуляції вегетативної нервової системи та змін архітектури сну. Основні симптоми порушень сну включають труднощі із засинанням, часті пробудження, фрагментований сон. Порушення балансу ВСР відображають напруження адаптаційних механізмів організму та є чутливими маркерами негативних змін. Проведено аналіз частотно-часових показників ВСР та визначено особливості прояву порушень сну, спричиненими стресовими подіями. Встановлено, що значна частина (68,5%) жінок середнього віку має порушення сну, а саме: скорочення тривалості сну (63% сплять ≤6 годин, 33,7% – <5 годин); часті нічні пробудження (76,1% мають епізоди нічних пробуджень, з них 43,5% – ≥3 разів на тиждень); збільшена латентність сну (у 47,8% час засинання перевищує 30 хв, у 25% – більше 60 хв); денна дисфункція (71,7% мають помірну денну сонливість, 19,6% – високу) та виражене відчуття втоми вранці (57,6% оцінили ефективність свого сну нижче 85%), що свідчить про недостатню ефективність та відновлюваність сну. Не зважаючи на наявні проблеми зі сном, більшість жінок-учасниць (77 осіб; 83,7%) не вживають снодійні препарати. Частоту прийому медикаментів для сну у 2-3 рази на тиждень відзначили лише 9 опитаних (9,8%). У переважної більшості обстежених жінок (91,3%) активність протягом дня супроводжується підвищеною сонливість різного ступеня вираженості. Виражені проблеми зі сном можуть мати системний вплив на організм вказує на потребу додаткової діагностики та втручання. Жінки з порушеннями сну демонструють виражену активацію симпатичної нервової системи та пригнічення парасимпатичної регуляції (зниження відносно норми SDNN та RMSSD, зростання AMo та індексу LF/HF). Результати свідчать про зниження адаптаційних можливостей організму через активацію симпатичної нервової системи, що посилюється в умовах підвищеного стресу. Отримані дані можуть бути корисними для розробки профілактичних та терапевтичних програм.