MODULATION OF SLEEP DISORDERS AND INDICATORS OF HEART RATE VARIABILITY IN MIDDLE-AGED WOMEN IN THE CONDITIONS OF MILITARY ACTIONS IN UKRAINE
DOI:
https://doi.org/10.32782/naturalspu/2025.1.5Keywords:
heart rate variability, stress, adaptation, sleep disorders, women, middle ageAbstract
The article examines the effects of sleep disorders on heart rate variability (HRV) in middle-aged women amid wartime conditions in Ukraine. War-related stress increases anxiety levels, leading to dysregulation of the autonomic nervous system and changes in sleep architecture. The main symptoms of sleep disorders include difficulty falling asleep, frequent awakenings, and fragmented sleep. HRV imbalance reflects the strain on the body’s adaptive mechanisms and is a sensitive marker of adverse changes.A frequency-time analysis of HRV was conducted to identify the specific manifestations of sleep disorders induced by stress.The findings reveal that a significant portion (68.5%) of middle-aged women experience sleep disturbances, including reduced sleep duration (63% sleep ≤6 hours, 33.7% sleep <5 hours), frequent nighttime awakenings (76.1% report nighttime awakenings, of whom 43.5% experience them ≥3 times per week), prolonged sleep latency (47.8% take over 30 minutes to fall asleep, 25% take more than 60 minutes), daytime dysfunction (71.7% report moderate daytime sleepiness, 19.6% report high levels), and pronounced morning fatigue (57.6% rate their sleep efficiency below 85%), indicating insufficient sleep quality and restoration.Despite these sleep problems, most participants (77 women; 83.7%) do not use sleeping pills. Only 9 respondents (9.8%) reported taking sleep medications 2-3 times per week. The vast majority (91.3%) experience increased daytime sleepiness of varying severity.Severe sleep disturbances can have systemic effects on the body, highlighting the need for further diagnostics and interventions. Women with sleep disorders exhibit significant activation of the sympathetic nervous system and suppression of parasympathetic regulation (reduced SDNN and RMSSD compared to normal values, increased AMo and LF/HF index).The results indicate a decline in the body’s adaptive capacity due to sympathetic nervous system activation, which intensifies under high-stress conditions. These findings may be useful for developing preventive and therapeutic programs.
References
Ждан В. М., Катеренчук О. І., Іваницький І. В., Кир’ян О. А., Хайменова Г. С. Серцево-судинні ускладнення синдрому обструктивного апное сну: у фокусі порушення реполяризації міокарда. Східноукраїнський медичний часопис. 2020. № 8(2). С. 176–181. DOI: https://doi.org/10.21272/eumj.2020;8(2):176-181.
Коробейніков Г., Коханевич А. Особливості психічного стану у кваліфікованих борців. Єдиноборства. 2024. № 2(32). С. 52–60. DOI: https://doi.org/10.15391/ed.2024-2.05.
Ляшенко В. П., Стеценко С. М. Особливості варіабельності серцевого ритму на фоні порушення сну та стресових факторів: теоретичний аспект. Слобожанський науковий вісник. Серія: Природничі науки. 2024. № 1. С. 43–49. DOI: https://doi.org/10.32782/naturalspu/2024.1.5.
Лященко Ю., Огоренко В. Порівняльна клініко-феноменологічна характеристика тривожно-депресивних розладів невротичного та органічного ґенезу з порушеннями сну. Психосоматична медицина та загальна практика. 2024. № 3(9). URL: https://ev-ojs.e-medjournal.com/index.php/psp/article/view/516 (дата звернення: 13.01.2025).
Наскалова С. С., Антонюк-Щеглова І. А., Бондаренко О. В., Асанов Е. О., Диба І. А., та ін. Маркери посттравматичного стресу у цивільних чоловіків та жінок різного віку під час російсько-української війни. Фізіологічний журнал. 2024. № 70(5). С. 20–29. URL: https://fz.kiev.ua/journals/2024_V.70/5/Fzh-5-2024-20-29.pdf (дата звернення: 13.01.2025).
Романенко І. Ю., Третяк О. Е. Метаболічні наслідки розладів сну. Огляд літератури. Clinical Endocrinology and Endocrine Surgery. 2022. № 2. С. 39–46. DOI: https://doi.org/10.30978/CEES-2022-2-39.
Сагайдак А., Мицько В. Фізіологічні ознаки гострого та хронічного стресу підлітків. Актуальні питання розвитку галузей науки : Матер. IV Міжнар. наук. конф., м. Київ, 15 лист. 2024 р. Київ, 2024. С. 587–593. DOI: https://doi.org/10.62731/mcnd-15.11.2024.008.
Сивохоп Е. М., Чернозуб А. А., Коваль В. В., Тимочко О. І. Варіабельність серцевого ритму як критерій оцінки функціонального стану студентів з гіпокінезією. Педагогічна інноватика: Сучасність та перспективи. 2024. № 4. С. 134–140. DOI: https://doi.org/10.32782/ped-uzhnu/2024-4-20.
Угода про співпрацю між Сумським державним педагогічним університетом імені А.С. Макаренка та ТОВ «Мед-Союз». 2024. URL: https://pgf.sspu.edu.ua/images/2024/docs/dogovir_medsoyuz_2024_314e2.PDF (дата звернення: 21.03.2023).
Чернякова О., Гришко О., Гончарук Є. Особливості впливу депривації сну на когнітивні функції та психічне здоров’я сучасних студентів в умовах воєнного стану. Current scientific goals, approaches and challenges: collection of scientific papers «SCIENTIA» with Proceedings of the II International Scientific and Theoretical Conference, Riga, August 9, 2024. Riga, 2024.. Р. 74–78. URL: https://previous.scientia.report/index.php/archive/article/view/2013 (дата звернення: 21.03.2023).
Chaput J.-P., Dutil C. Lack of sleep as a contributor to obesity in adolescents: impacts on eating and activity behaviors. International Journal of Behavioral Nutrition and Physical Activity. 2016. Vol. 13, no. 1. DOI: https://doi.org/ 10.1186/s12966-016-0428-0.
Haavisto M.-L., Porkka-Heiskanen T., Hublin C., Härmä M., MutanenP. et al. Sleep restriction for the duration of a work week impairs multitasking performance. Journal of Sleep Research. 2010. Vol. 19, no. 3. P. 444–454. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1365-2869.2010.00823.x.
Lowe C. J., Safati A., Hall P. The neurocognitive consequences of sleep restriction: A meta-analytic review. Neuroscience & Biobehavioral Review. 2017. Vol. 80. Р. 586–604. DOI: https://doi.org/10.1016/j.neubiorev.2017.07.010.
Ramos A. R., Wheaton A. G., Johnson D. A. Sleep deprivation, sleep disorders, and chronic disease. Preventing Chronic Disease. 2023. Vol. 20. DOI: http://dx.doi.org/10.5888/pcd20.230197.
Slater G., Steier J. Excessive daytime sleepiness in sleep disorders. Journal of thoracic disease. 2012. Vol. 4, no. 6. Р. 608–616. DOI: https://doi.org/10.3978/j.issn.2072-1439.2012.10.07.
Tobaldini E., Costantino G., Solbiati M., Cogliati C., Kara T. et al. Sleep, sleep deprivation, autonomic nervous system and cardiovascular diseases. Neuroscience & Biobehavioral Reviews. 2017. Vol. 74. Р. 321–329. DOI: https://doi.org/10.1016/j.neubiorev.2016.07.004.
Zuraikat F. M., Laferrère B., Cheng B., Scaccia S. E., Cui Z. et al. Chronic insufficient sleep in women impairs insulin sensitivity independent of adiposity changes: results of a randomized trial. Diabetes Care. 2024. Vol. 47, no. 1. Р. 117–125. DOI: https://doi.org/10.2337/dc23-1156.
Owens J. Insufficient sleep in adolescents and young adults: an update on causes and consequences. Pediatrics. 2014. Vol. 134, no. 3. P. e921-e932. DOI: https://doi.org/10.1542/peds.2014-1696.
Wüst L. N., Capdevila N. C., Lane L. T., Reichert C. F., Lasauskaite R. Impact of one night of sleep restriction on sleepiness and cognitive function: A systematic review and meta-analysis. Sleep Med Rev. 2024. Vol. 76. Р. 101–940. DOI: https://doi.org/10.1016/j.smrv.2024.101940.
