КОМПЛЕКСНА ОЦІНКА БІОРІЗНОМАНІТТЯ ПСАМОФІТНИХ ЛУК У ПРИРУСЛОВІЙ ЧАСТИНІ Р. ВОРСКЛА
DOI:
https://doi.org/10.32782/naturalspu/2025.2.3Ключові слова:
прируслові екосистеми, псамофітні біотопи, флора, фауна, мікобіота, структура травостою, охорона природи, Гетьманський національний природний парк, Сумська областьАнотація
Метою дослідження було вивчення прибережних псамофітних лук у заплаві річки Ворскла в межах Гетьманського національного природного парку. Ці угруповання являють собою невеликі за площею, але високо мозаїчні ділянки, які вирізняються значним флористичним багатством, різноманіттям мікобіоти та ентомофауни. У межах досліджуваних територій визначено мозаїчну структуру травостою та варіації продуктивності сирої фітомаси (1,3–3,2 кг/м²), що відповідає 30–70 ц/га сіна. Відсутність господарського використання сприяє накопиченню підстилки, формуванню підросту аборигенних та інвазійних деревно-чагарникових видів і зумовлює потенційні сукцесійні зміни. Найбільше флористичне різноманіття виявлено на тонконогово-гігантськомітлицевих луках, які зберігають вертикальну структуру травостою, тоді як на більш продуктивних угрупованнях, зокрема шорсткоосокових, загальна кількість видів зменшується, проте зростає частка підросту деревних рослин.Мікобіота псамофітних лук характеризується високою представленістю мікроміцетів, переважно облігатних паразитів вищих рослин (борошнисторосяних та іржастих грибів), асоційованих із трав’янистою рослинністю. Серед сапротрофних і гемібіотрофних мікроміцетів чисельно переважають перитеціоїдні сумчасті гриби, адаптовані до ксерофітних умов біотопів. Окрему чисельну групу серед сапротрофів становлять копрофільні сумчасті гриби, що розвиваються на посліді диких тварин (зайців та дрібних гризунів). Макроміцети представлені переважно гумусовими сапротрофами з числа агарикоїдних грибів, що свідчить про менш сприятливі умови для їх розвитку на псамофітних луках.Ентомологічні дослідження зафіксували 138 видів комах із 86 родин та 7 рядів. Ентомокомплекси характеризуються домінуванням фітофагів, серед яких найчисельнішими є представники Hemiptera, Orthoptera та Coleoptera. Значну частку складають ентомофаги (туруни, сонечка, хижі клопи) та запилювачі, включно з дикими бджолами, джмелями та денними метеликами, що формує чітко виражену трофічну структурованість ентомофауни та відображає високу екологічну мозаїчність угруповань. Отримані результати підкреслюють важливу роль прибережних псамофітних луків річки Ворскла як осередків збереження біорізноманіття. Підтримання стану цих екосистем потребує цілеспрямованих заходів охорони та регуляції сукцесійних процесів, що сприятиме збереженню природних комплексів та підвищенню рекреаційної привабливості Гетьманського національного природного парку.
Посилання
Скарби природи Ворсклянського краю / [М. П. Книш та ін.] ; за заг. ред. М. П. Книша; Гетьманський нац. природ. парк. Суми : Університетська книга, 2022. 171 с.
Дубина Д.В., Дзюба Т.П., Ємельянова С.М., Багрікова Н.О., Борисова О.В. та ін. Продромус рослинності України. Ред. Дубина Д.В., Дзюба Т.П. Київ : Наукова думка, 2019. 784 с.
Національний каталог біотопів України / За ред. А. А. Куземко, Я. П. Дідуха, В.А. Онищенка, Я. Шеффера. Київ : ФОП Клименко Ю. Я., 2018. 442 с.
Danko H., Lukash O., Morozova I., Boiko V., Yakovenko O. The meadow, psammophytic and ruderal plant communities with Solidago canadensis L. in Chernihiv Polesie (Ukraine). Studia Quaternaria. 2021. 38(2). С. 149–158. https://doi.org/10.24425/sq.2021.136832
Danko H. Biotopes of sand of Chernihiv Polesie (Forest zone, Northern Ukraine). Studia Quaternaria. 2023. 40(2). С. 77–91. https://doi.org/10.24425/sq.2023.148034
Екомережа степової зони України: принципи створення, структура, елементи / Ред. д-р біол. наук, проф. Д.В. Дубина, д-р біол. наук, проф. Я.І. Мовчан. Київ : LAT & K, 2013. 409 с.
Wysocki Cz, Sikorski Р. Fitosocjologia stosowana w ochronie i kształtowaniu krajobrazu. Wydanie III, 2014. 504 с.
Давидова А.О., Давидов Д.А., Пархоменко М.О. Попередні дані про псамофітну рослинність національного природного парку «Дворічанський» (Харківська обл.) та його околиць. Природничий альманах. Серія: Біологічні науки. 2021. № 31. С. 23–34. https://doi.org/10.32999/ksu2524-0838/2021-31-3
Wysocki Cz., Sikorski P. Fitosocjologia stosowana w ochronie i kształtowaniu krajobrazu. Wyd. SGGW, Warszawa, 2009. 498 с.
European Union. Council Directive 92/43/EEC of 21 May 1992 on the conservation of natural habitats and of wild fauna and flora. Official Journal of the European Communities. 1992. L 206, 7–50.
Council of Europe. Resolution No. 4 (1996) of the Standing Committee to the Bern Convention on the conservation of European wildlife and natural habitats on the listing of endangered natural habitat types requiring specific conservation measures (Appendix 1). Strasbourg, 1996.
Dubyna D.V., Neuhäuslova Z., Shelyag-Sosonko Yu.R. Vegetation of the Birjucij Island Spit in Azov Sea. Sand Steppe Vegetation. Folia Geobotanica et Phytotaxonomica. 1995. 30. Р. 1–31.
Мойсієнко І.І., Захарова М.Я., Мельник Р.П., Садова О.Ф. Анотований список флори урочища Буркутські плавні (Херсонська область, Україна). Чорноморський ботанічний журнал. 2018. 14(1). С. 6–25. https://doi.org/10.1 4255/2308-9628/18.141/1
Давидова А.О. Синтаксономія рослинності національного природного парку «Джарилгацький». Клас Festucetea vaginatae. Біологія та екологія. 2019. Том 5, №1. С. 34–43. https://doi.org/10.33989/2414-9810.2019.5.1.195113
Гайова Ю.Ю. Псамофітна рослинність Черкасько-Чигиринського геоботанічного району. Науковий вісник НЛТУ України. 2015. 25(9). С. 131–138.
Гапон С.В. Бріоугруповання природних типів рослинності Лісостепу України. Чорноморський ботанічний журнал. 2013. 9(2). С. 257–264.
Lukash O., Danko H. The vegetation of sands in the Chernihiv city (Ukraine). Studia Quaternaria. 2020. 37(1). С. 31–44.
Danko H. Floristic structure of sand communities of Chernihiv Polissya. Scientific Bulletin of Natural Sciences (Biological Sciences). 2023. 35. С. 16–36. https://doi.org/10.32999/ksu2524-0838/2023-35-2
Канарський Ю.В. Класифікація біотопів денних лускокрилих (Lepidoptera, Diurna) та оцінка репрезентативності їх видовогo складу. Наукові записки Державного природознавчого музею. 2004. 19. С. 139–148.
Говорун О.В., Гудім А.О. До вивчення вогнівок (Lepidoptera, Pyralidae) природоохоронного науково-дослідного відділення «Буркути» Національного природного парку «Олешківські піски». Природничі науки: Збірник наукових праць. Суми : Вид-во СумДПУ імені А.С. Макаренка, 2017. Випуск 14. С. 19–22.
Говорун О.В. Обґрунтування створення ентомологічного заказника місцевого значення «Білі гори». Природничі науки: Збірник наукових праць. Суми : Вид-во СумДПУ імені А.С. Макаренка, 2019. Випуск 16. С. 45–51. https://doi.org/10.5281/zenodo.3551450
Вертель В.В., Говорун О.В., Вертель Г.І. До наукової характеристики проектованого ландшафтного заказника місцевого значення «Білі гори». Освітні та наукові виміри природничих наук : збірник матеріалів ІІ Всеукраїнської заочної наукової конференції, м. Суми, 8 грудня 2021 р. Суми : СумДПУ імені А.С. Макаренка, 2021. С. 231.
Корольова О.В. Аскоміцети Каховської та Виноградівської арен Нижньодніпровських пісків. Український ботанічний журнал. 1999. 56(5). С. 490–496.
Heluta V., Hayova V., Tykhonenko Yu., Dzhagan V., Umanets O. Microfungi on plants from Tendra Island (Ukraine, Black Sea). Polish Botanical Journal. 2010. 55(2). С. 441–449.
Корольова О.В. Видова різноманітність локулоаскоміцетів Національного природного парку «Олешківські піски» (Херсонська область, Україна). Чорноморський ботанічний журнал. 2015. 11(2). С. 223–229. https://doi.org/ 10.14255/2308-9628/15.112/7
Акулов О.Ю., Леонтьєв Д.В., Савченко А.О., Усіченко А.С., Шлахтер М.Л., Яцюк І.І. Матеріали до мікофлори Національного природного парку «Олешківські піски» та прилеглих територій (Херсонська область, Україна). Чорноморський ботанічний журнал. 2016. 12(2). С. 178–190. https://doi.org/10.14255/2308-9628/16.122/7
Литвиненко Ю.І., Романова Д.А., Орлова-Гудім К.С., Гудім А.О., Вакал А.П. Копрофільні аскоміцети Національного природного парку «Олешківські піски» (Херсонська область, Україна). Чорноморський ботанічний журнал. 2021. 17(1). С. 81–91. https://doi.org/10.32999/ksu1990-553X/2021-17-1-6
Ходосовцев О.Є., Ходосовцева Ю.А. Лишайники та ліхенофільні гриби національного природного парку «Олешківські піски» (Херсонська область, Україна). Чорноморський ботанічний журнал. 2015. 11(1). С. 51–56. https://doi.org/10.14255/2308-9628/15.111/5
Ходосовцев О.Є., Бойко М.Ф., Надєіна О.В., Ходосовцева Ю.А. Лишайникові та мохові угруповання нижньодніпровських арен: синтаксономія та індикація дефляційних процесів. Чорноморський ботанічний журнал. 2011. 7(1). С. 44–66.
Senanayake I.C., Rathnayaka A.R., Marasinghe D.S., Calabon M.S., Gentekaki E., Lee H.B., Hurdeal V.G., Pem D., Dissanayake L.S., Wijesinghe S.N., Bundhun D., Nguyen T.T., Jeewon R., Bhat D.J., Xiang M.M. Morphological approaches in studying fungi: collection, examination, isolation, sporulation and preservation. Mycosphere. 2020. 11(1). С. 2678–2754. https://doi.org/10.5943/mycosphere/11/1/20
Матушкіна Н. Бабки (Odonata) Центральної України: Польовий атлас-визначник найпоширеніших видів: довідник. Київ : Талком, 2020. 104 с.
Некрутенко Ю., Чиколовець В. Денні метелики України (серія «Природа України»). Київ : Вид-во Раєвського, 2005.
iNaturalist (2025). iNaturalist – Community Science Platform. URL: https://www.inaturalist.org (дата звернення: 13.08.2025).
GBIF (2025). Global Biodiversity Information Facility – International Open Data Infrastructure. URL: https://www.gbif.org (дата звернення: 20.08.2025).
Дудка І.О., Сміцька М.Ф., Смик Л.В., Мережко Т.О. Деякі теоретичні питання мікоценології. 1. Мікоценоз і мікосинузія. Український ботанічний журнал. 1976. 33(1). С. 12–20.
Дудка І.О., Тихоненко Ю.Я., Бурдюкова Л.І. Гербофільні та філофільні мікосинузії паразитних мікроміцетів в УРСР. Український ботанічний журнал. 1990. 47(4). С. 5–9.
Слюсаренко О.М., Кривицька Т.М., Єрмолаєва О.Ю., Немерцалова С.В. Мікоценоз філосфери шпилькових і злаків у ботанічному саду ОНУ ім. І.І. Мечникова. Вісник Одеського національного університету. Біологія. 2006. 11(6). С. 129–134.
Hyde K.D., Noorabadi M.T., Thiyagaraja V., He M.Q. et al. The 2024 Outline of Fungi and fungi-like taxa. Mycosphere. 2024. 15(1). С. 5146–6239. https://doi.org/10.5943/mycosphere/15/1/25
Lytvynenko Yu.I., Hayova V.P. New and noteworthy records of coprophilous species of Coniochaeta and Sordaria (Sordariomycetes, Ascomycota) from Ukraine. Український ботанічний журнал. 2018. 75(6). С. 538–551. https://doi.org/10.15407/ukrbotj75.06.538
Lytvynenko Yu.I., Hayova V.P., Akulov O.Yu., Dzhagan V.V., Romanova D.A. An update on the occurrence of the Sporormiaceae (Pleosporales) in Ukraine. Czech Mycology. 2022. 74(2). С. 195–226. https://doi.org/10.33585/cmy.74206
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.






