ІЛЬМЕНІТ З НИЖНЬОКРЕЙДОВИХ КОНТИНЕНТАЛЬНИХ ВІДКЛАДІВ АНДРІЇВСЬКОГО РОЗСИПНОГО РОДОВИЩА ТИТАНОВИХ РУД
DOI:
https://doi.org/10.32782/naturalspu/2025.2.19Ключові слова:
Андріївське родовище, геологічна будова, рудоносність, нижньокрейдові континентальні відклади, ільменіт, хімічний склад, ступінь зміненості, кореляційні зв’язкиАнотація
Подано коротку характеристику рудоносності Андріївського розсипного родовища титанових руд, яке розміщене в межах Корсунь-Новомиргородського плутону Інгульського мегаблоку Українського щита. Продуктивними відкладами родовища є апт-нижньоальбські алювіально-делювіальні утворення, які представлені піщаними каолінистими відкладами та перевідкладеними каолінами, частково четвертинний алювій (в північній частині) і, іноді, узбережно-морські піски верхнього альбу.Нижньокрейдові континентальні відклади виповнюють тектонічно-ерозійні палеодолини в корі вивітрювання кристалічних порід фундаменту. За даними хімічного аналізу ільменіту досліджено латеральний розподіл цього мінералу з різним вмістом оксидів (TiO2, FeO, Fe2O3, FeO/Fe2O3, V2O5, P2O5, Cr2O3) у нижньокрейдових континентальних відкладах Андріївського родовища. З’ясовано, що хімічний склад і просторовий розподіл середнього вмісту ільменіту з різним вмістом оксидів обумовлений особливостями мінералоутворення в кристалічних породах фундаменту, гіпергенними перетвореннями мінералу в різних зонах кори вивітрювання та трансформацією мінералу при седиментогенезі і діагенезі осадів. На основі аналізу результатів хімічного аналізу ільменіту виявлено, що ступінь зміненості ільменіту Андріївського родовища є незначний. Слід зазначити, що ступінь зміненості ільменіту в піщаних відкладах дещо більший, аніж у перевідкладених каолінах. Це обумовлено більш інтенсивною і тривалою трансформацією ільменіту в піщаних утвореннях у порівнянні з перевідкладеними каолінами. Загалом у нижньокрейдових відкладах вміст TiO2 в ільменіті – 44,71–56,21 %; вміст Cr2O3 – 0,017–0,027; відношення FeO/Fe2O3 – 1,11– 4,15. Це свідчить про те, що ільменіт у нижньокрейдових відкладах слабо змінений і має високу якість. Досліджено напрям і силу кореляційних зв’язків між оксидами в ільменіті. З’ясовано, що в ільменіті з піщаних відкладів і перевідкладених каолінів наявний обернений сильний кореляційний зв’язок між вмістом FeO і Fe2O3; P2O5 і V2O5.
Посилання
Рудько Г.І., Бала Г.Р. Критична мінеральна сировина та її перспективи в Україні. Мінеральні ресурси України. 2021. № 2. C. 3–14. https://doi.org/10.31996/mru.2021.2.3-14
Металічні і неметалічні корисні копалини України. Том. 1. Металічні корисні копалини. / Д. Гурський та ін.; ред.: М. Щербак, С. Гошовський. Київ‒Львів: Центр Європи, 2006. 740 с.
Флоре Н. Переоцінка перспективних та прогнозних ресурсів провідних типів корисних копалин, виявлених на території діяльності підприємства в результаті проведення геологозйомочних та пошукових робіт станом на 01.01.2001 року на площі М-36 XX, XXV, XXVI, XXVII, XXXII, XXXIII та в межах центральної і північно-західної частин Дніпровського буровугільного басейну. Черкаси: ДП “Центрукргеологія”, 2005. 298 с.
Фігура Л.А., Ковальчук М.С. Ільменітоносність продуктивних відкладів та якісні параметри ільменіту Тростяницького родовища титанових руд. Мінералогічний збірник. 2024. № 74. С. 31–44. https://doi.org/10.30970/ min.74.03
Крошко, Ю.В., Ковальчук, М.С. Рудоносність Аврамівського і Західного родовищ (Новомиргородський габро-анортозитовий масив). Мінеральні ресурси України. 2025. № 1. С. 41‒49. https://doi.org/10.31996/ mru.2025.1.41-49
Крошко Ю. Цифрові структурно-літологічні моделі апт-нижньоальбських і середньоеоценових континентальних розсипів ільменіту в межах Корсунь-Новомиргородського плутону. Мінералогічний збірник. 2016. № 66, Вип. 1. С. 30–39.
Крошко Ю.В. Цифрові структурно-літологічні моделі нижньокрейдових континентальних розсипів ільменіту верхньої палеотечії Лебедин-Балакліївської палеодолини (центральна частина Українського щита). Геоінформатика. 2016. Вип. 3(59). С. 49–57.
Крошко Ю.В., Ковальчук М.С. Поліхронно-полігенна парагенетично-просторова титанорудна система осадового чохла південно-західної частини Корсунь-Новомиргородського плутону. Геохімія та рудоутворення. 2023. Вип. 44. С. 63‒88. https://doi.org/10.15407/gof.2023.44.063
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.






