THE SIGNIFICANCE OF ECOTONES IN THE LANDSCAPE STRUCTURE OF THE DRY SURFACE

Authors

DOI:

https://doi.org/10.32782/naturalspu/2023.2.2

Keywords:

landscapes, ecotones, landscape boundaries, ecotonistics, land surface organization of land.

Abstract

The article focuses on the fact that an ecotone as a constructive-geographical concept, is gaining popularity among geographers not only in Ukraine but also in the world. Therefore, the purpose of this article is to substantiate the importance of ecotone as the main form of land surface landscaping. It is established that continuous changes of the landscape environment, caused in our time by both natural and anthropogenic factors, will inevitably cause movement of physical and geographical boundaries. In addition, most landscaping systems are not homogeneous in typology, and the transitions between them are rather blurred. This further complicates the drawing of boundaries and suggests the leading importance in the landscape organization of the terrestrial surface of broad boundary strips – ecotones. The proposed definition of an ecotone emphasizes its role as a major form of terrestrial landscaping. Six types of ecotones have been proposed within the southwestern part of the East European Plain: 1 – mixed forests – deciduous forests; 2 – deciduous forests – forest-steppe; 3 – mixed forests – forest-steppe; 4 – forest-steppe – steppe; 5 – steppe – dry steppe; 6 – dry steppe – semi-desert. As the phenomenon of transitivity is spatially and temporally continuous, most of the land (especially in the temperate zone) is occupied by ecotones or “ecotonic” landscapes. The “border” landscapes are localized in regions with extreme natural conditions. The relationship of “ecotonic” and “boundary” landscapes on the Earth’s surface is illustrated by the terra – ecotone tetrahedron. Formation of ecotones in anthropogenic landscapes (transformed to varying degrees by man) has been taking place since the origin of the reproductive economy, and our studies of the interpenetration of natural and human beginnings in the formation, in particular, of agricultural landscapes indicate that, in terms of geography, this is an enormous field of research. Therefore, the study of ecotones can be the content of a particular branch of landscape science – ecotonistics, which should focus specifically on the study of natural boundaries in different types of landscapes.

References

Безлатня Л.О. Культурні ландшафти міжзональних геоекотонів. Фізична географія та геоморфологія. 2013. Вип. 2. С. 234–238.

Бобра Т.В. Геоэкотоны в структуре ландшафтного пространства. Геополитика и экогеодинамика регионов. 2008. Вып. 1–2. С. 28–31. 3. Генсірук С.А. Ліси України. Київ : Наук. думка. 1992. 408 с.

Голубець М.А. Ретроспектива і перспектива лісової типології. Львів : Поллі, 2007. 78 с.

Гродзинський М.Д. Основи ландшафтної екології. Київ : Либідь, 1993. 224 с.

Гродзинський М.Д. Пізнання ландшафту: у 2 т. Т. 2. Київ : Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2005. 400 с.

Денисик Г.І. Антропогенні ландшафти Правобережної України. Вінниця : Арбат, 1998. 292 с.

Денисик Г.І. Лісополе України. Вінниця : Тезис, 2001. 284 с.

Денисик Г.І., Ситник О.І. Міжзональний геоекотон «лісостеп-степ» Правобережної України. Вінниця : ПП ТД «Едельвейс і К», 2012. 217 с.

Денисик Г.І., Чиж О.П. Лісостепові полісся. Вінниця : Теза, 2007. 210 c.

Канський В.С. Екотони – узлісся лісових антропогенних ландшафтів Поділля. Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія «Географія». 2013. Вип. 25. С. 92–96.

Кисельов Ю.О. Основи геософії: проблеми теорії та методології. Луганськ : ДЗ «ЛНУ імені Тараса Шевченка», 2011. 208 с.

Кучерявий В.П. Екологія. Львів : Світ, 2000. 500 с.

Лаврик О.Д. Специфіка функціонування водно-берегових ландшафтних геоекотонів. Наукові записки екологічної лабораторії Уманського державного педагогічного університету ім. Павла Тичини. 2012. Вип. 15. С. 37–40.

Максименко Н.В., Гуцуляк В.М., Дудар Т.В. Ландшафтна екологія. Харків : ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2015. 369 с.

Максименко Н.В., Заїченко Я.С. Агроекологічне значення тривалого існування системи лісосмуг. Наукові праці Уманського національного університету садівництва. 2009. Вип. 71. С. 229–236.

Новак А.В. Агрометеорологічні умови за даними 2015–2016 сільськогосподарського року за даними метеостанції Умань. Вісник Уманського національного університету садівництва. 2017. № 1. С. 26–28.

Сонько С.П. Просторовий розвиток соціо-природних систем: шлях до нової парадигми. Київ : Ніка-центр, 2003. 286 с.

Сонько С.П. Екологічні проблеми сучасного сільського господарства та шляхи їх вирішення : навчальна презентація. Умань, 2015. URL: http://lib.udau.edu.ua/handle/123456789/364.

Сонько С.П. Нові дані про динаміку ноосферних екосистем. Web of Scholar. 2018. № 6 (24). Vol. 3. Р. 17–23. DOI: 10.31435/rsglobal_wos/12062018/5762.

Сонько С.П. Сільськогосподарське районування – перший крок до збалансованого природокористування в агросфері. Вісник Уманського національного університету садівництва. 2015. № 1. Вип. 3. С. 106–112.

Сонько С.П., Максименко Н.В. Просторові і часові механізми антропогенної експансії агроландшафту. Людина та довкілля. Проблеми неоекології. 2013. Вип. 2 (15). С. 5–21.

Сонько С.П., Максименко Н.В. Про «природність» та «антропогенність» ландшафтотворення. Людина та довкілля. Проблеми неоекології. 2016. Вип. 1–2 (25). С. 9–13.

Шийка Т.І. Формування екотонів пришляхових захисних насаджень. Науковий вісник НЛТУ України. 2010. Вип. 20. С. 58–63.

Шлапак В.П., Терещенко Ю.Ф., Цьомра Т.С., Мельник Ю.М. Резерви придорожніх зелених насаджень Черкащини. Зб. наук. праць УДАУ. 2009. Вип. 70. Ч. 1. Умань. С. 102–109.

Шлапак В.П., Терещенко Ю.Ф., Цьомра Т.С., Мельник Ю.М. Невідкладні екологічні проблеми придорожніх зелених насаджень Черкащини. Екологія – шляхи гармонізації відносин природи та суспільства : збірник міжвузівської наукової конференції (23–24 квітня 2009 р.). Умань : УДАУ, 2009. С. 91–92.

Якомяги Ю., Кюльвик М., Мандер Ю. Роль экотонов в ландшафте. Ученые записки Тартусского университета. 1988. С. 96–118.

Denysyk Hr.I., Kyselov Yu.O., Sonko S.P., Shlapak V.P., Maksymenko N.V. Ecotons in landscape’s organization of the dry land surface. Ландшафтознавство. 2022. № 2(2). Р. 102–111.

Hommeyer H.G. Reine Geographie von Europa, oder allgemeine Terrainbeschreibung der europäischer Erdfläche. Königsberg, 1810. 191 s. 30. James P., Martin G. All Possible Worlds: A History of Geographical Ideas. New York : John Wiley & Sons, 1981. P. 177.

Maksymenko N.V., Voronin V.O., Cherkashyna N.I., Sonko S.P. Geochemical aspect of landscape planning in forestry. Journ. Geol. Geogr. Geoecology. 2018. № 27(1), P. 81–87.

Sonko S. Express assessment of environmental impact of agriculture technologies on the soils of Cherkasy Oblast. Ukrainian Journal of Ecology. 2018. № 8(1). Р. 451–459. DOI:10.15421/2017_235.

Sonko S., Kyselov Yu., Polovka S. On the modern conception of environment. Journ. Geol. Geograph. Geoecology. 2018. № 27(2). Р. 346–356. DOI: 10.15421/111859.

Sonko S., Maksymenko N., Peresadko V., Sukhanova I., Vasylenko O., Nikitina O. Concept of environmentally protective farming for the forest-steppe zone. Visnyk of V.N. Karazin Kharkiv University. Series Geology, Geography, Ecology. 2018. № 1. P. 161–172.

Paffen K.H. Ökologische Landschaftsgliederung. Erdk., II, 1948. 302 s.

Schmithüsen J. „Fliesengefüge der Landschaft“ und „Öko-top“. Ber. z. Dt. Landeskde. 1948. 5. S. 15–25.

Troll C. Die geographische Landschaft und ihre Erforschung. Studium Generale. 1950. S. 3–15. DOI: 10.1007/978-3- 662-38240-0_20.

Wimmer J. Historische Landschaftskunde. Innsbruck : Verlag der Wagner’schen Universitaet, 1885. 330 s.

Published

2023-04-03