НЕГАТИВНИй ВПЛИВ НЕСАНКЦІОНОВАНИХ СМІТТЄЗВАЛИЩ НА ҐРУНТОВИй ПОКРИВ: ОЦІНКА ТА ШЛЯХИ МІНІМІЗАЦІЇ
DOI:
https://doi.org/10.32782/naturalspu/2025.1.10Ключові слова:
екологічний стан ґрунту, несанкціоновані сміттєзвалища, забруднення ґрунту, біотестування, рекультивація, важкі метали, біоремедіація, pH ґрунту, мінеральні солі, деградація земельАнотація
У статті досліджено екологічний вплив несанкціонованих сміттєзвалищ на ґрунтовий покрив, визначено основні забруднювачі та їх вплив на фізико-хімічні та біологічні властивості ґрунту. Несанкціоновані звалища є джерелом значної кількості токсичних речовин (важкі метали, органічні сполуки, мінеральні солі, мікропластик, тощо). Встановлено, що такі забруднювачі змінюють кислотно-лужний баланс ґрунтів, порушують їхню структуру, зменшують біологічну активність та знижують родючість. Для оцінки стану ґрунту проведено комплексне дослідження, яке включало аналіз pH, вмісту гумусу, іонний склад водної витяжки та біотестування. Зразки ґрунту відібрано у контрольній зоні, на території сміттєзвалища та на прилеглій присадибній ділянці. Виявлено, що рівень pH у зоні впливу сміттєзвалища підвищений, що може зумовлювати зниження доступності мікроелементів та негативно впливати на ріст рослин. Результати біотестування із використанням гороху посівного (Pisum sativum L.) показали, що у забруднених ґрунтах значно зменшується відсоток проростання насіння, а також спостерігається уповільнення росту як надземної, так і підземної частини рослин, що вказує на підвищену токсичність ґрунту внаслідок накопичення забруднювачів.Для мінімізації негативного впливу несанкціонованих сміттєзвалищ запропоновано комплекс заходів. Одним з яких є рекультивація порушених земель, яка передбачає механічне очищення територій, використання методів біоремедіації та фіторемедіації для природного відновлення ґрунтів. Важливим є впровадження систематичного екологічного моніторингу забруднених територій для своєчасного виявлення змін у стані ґрунтів та вжиття необхідних заходів щодо їхньої рекультивації. Запропоновано також заходи щодо покращення поводження з відходами, включаючи впровадження ефективних методів утилізації, роздільного збирання сміття та переробки відходів. Важливим кроком є підвищення рівня екологічної обізнаності населення, що сприятиме зменшенню кількості стихійних звалищ і збереженню ґрунтового покриву. Враховуючи екологічні ризики, необхідно посилити контроль за діяльністю промислових та побутових секторів, які генерують відходи, та забезпечити ефективну систему екологічного менеджменту на рівні громад і регіонів. Збереження родючості ґрунтів та екологічної рівноваги вимагає комплексного підходу, що включає наукові дослідження, практичні заходи з очищення та відновлення ґрунтів, а також удосконалення законодавчої бази у сфері поводження з відходами. Результати дослідження можуть бути використані для розробки природоохоронних програм та екологічних стратегій щодо запобігання деградації земель і покращення стану довкілля.
Посилання
Білан О. Ю. Вплив несанкціонованих сміттєзвалищ на екологічний стан регіонів України. Наукові записки екологічної безпеки. 2019. Т. 3, № 1. С. 112–120.
Горова А. І. Біотестування ґрунтів для оцінки їх токсичності. Охорона навколишнього середовища та раціональне використання природних ресурсів. Київ: НУБіП України, 2012. С. 35–40.
Губарєв В. М. Екологічна безпека ґрунтів у зонах впливу відходів. Екологічні проблеми України. 2020. № 2(45). С. 55–62.
ДСТУ 4289:2004. Якість ґрунту. Методи визначання органічної речовини. Чинний від 2005-07-01. К. Держспоживстандарт України, 2005. 14 с.
ДСТУ 7908:2015. Якість ґрунту. Визначення хлорид-іона у водній витяжці. Чинний від 2016-07-01. Київ: УкрНДНЦ, 2016. 10 с.
ДСТУ 7909:2015. Якість ґрунту. Визначення сульфат-іона у водній витяжці. Чинний від 2016-07-01. Київ: УкрНДНЦ, 2016. 7 с.
ДСТУ 7944:2015. Якість ґрунту. Визначення іонів натрію і калію у водній витяжці. Чинний від 2016-09-01. Київ: УкрНДНЦ, 2016. 6 с.
ДСТУ 7945:2015. Якість ґрунту. Визначення іонів кальцію і магнію у водній витяжці. Чинний від 2016-09-01. Київ: УкрНДНЦ, 2016. 7 с.
ДСТУ 8346:2015. Якість ґрунту. Методи визначення питомої електропровідності, pH і щільного залишку водної витяжки. Чинний від 2017-07-01. Київ: УкрНДНЦ, 2017. 6 с.
ДСТУ ISO 10381-1:2004. Якість ґрунту. Відбір проб. Частина 1. Настанови щодо проектування програм відбору проб. Чинний від 2004-12-01. Київ: Держспоживстандарт України, 2004. 16 с.
Ковальчук І. О. Вплив промислових відходів на родючість ґрунтів у зонах техногенного навантаження. Вісник екології та природокористування. 2018. № 5(19). С. 66–72.
Мельник А. В. Біотестування як метод оцінки токсичності забруднених ґрунтів. Актуальні проблеми ґрунтознавства та екології. 2021. № 1(23). С. 78–85.
Петренко В. Г. Фіторемедіація як метод рекультивації ґрунтів після впливу сміттєзвалищ. Науковий вісник екології та агробіології. 2022. Т. 2, № 3. С. 45–53.
Сидоренко Н. М. Вплив полігонів твердих побутових відходів на фізико-хімічні властивості ґрунтів. Екологічний вісник України. 2020. № 4(37). С. 91–98.
Al-Khatib I. A., Monou M., Zahra A. S., Shaheen H. Q., Kassinos D. Impact of municipal solid waste landfills on soil and groundwater pollution: a review. Environmental Monitoring and Assessment. 2019. Vol. 191, No. 11. P. 1–15.
Huang L., Tang F., Zhou Q., Zhang Z., Yan Y. Microbial remediation of contaminated soils: principles and applications. Journal of Environmental Sciences. 2021. Vol. 101. P. 10–22.
Khan S., Rehman S., Khan A. Z., Khan M. A., Tahir Shah M. Phytoremediation potential of plants for heavy metals. Environmental Science and Pollution Research. 2020. Vol. 27. P. 13655–13675.
Smith S. R. Long-term effects of municipal solid waste landfills on soil properties. Waste Management. 2018. Vol. 80. P. 207–219.
Zhang D., Luo W., Cheng Y., He Y., Zhang G. Effects of plastic waste on the soil environment: a review. Environmental Science and Pollution Research. 2017. Vol. 24, No. 34. P. 27378–27388.