ФУНКЦІЙНО-ЗМІСТОВА ЕКВІВАЛЕНТНІСТЬ РІЗНОСТРУКТУРНИХ СИНТАКСИЧНИХ ОДИНИЦЬ У ПЕРЕКЛАДНИХ ХУДОЖНІХ ТЕКСТАХ
DOI:
https://doi.org/10.32782/philspu/2024.5.5Ключові слова:
оригінальний текст, паралельний переклад, метатаксичні співвідношення, синтаксична трансформація, просте неелементарне речення, складнопідрядне речення, ономасіологічні параметри, вторинна предикація, інформаційна еквівалентність, функціяАнотація
У статті обґрунтовано актуальність дослідження формально-семантичних співвідношень різноструктурних синтаксичних одиниць у мові оригіналу та його перекладу. Предметом наукових спостережень вибрано метатаксичні (міжмодельні, міжсхемні) кореляції простих ускладнених речень і складнопідрядних, що мають спільне референтне значення. Констатовано, що співвідносні реченнєві структури беруть участь у трансформаційних процесах згортання, конденсації, редукції. Доведено, що асиметричні прості речення (монопредикативні за будовою, але поліпропозитивні за семантикою) з’являються в мові внаслідок процесів синтаксичної деривації. Їх обов’язковим складником є вторинні утворення, що в разі трансформації можуть посідати позицію предиката в самостійному простому елементарному реченні. Зокрема, предикатну позицію забезпечують ономасіологічні параметри інфінітива, синтетичної та аналітичної форм дієприкметника, дієприслівника, девербатива, числівника з кількісно-предметним значенням, а також деяких прикметникових і прийменниково-відмінкових форм іменника. При цьому вони не входять до структурної схеми речення, а поширюють і/або ускладнюють її. На матеріалі перекладів того самого тексту різними перекладачами зроблено висновок про вдосконалення на синхронному зрізі граматичної будови української мови, збагачення її лексичних, службових та інтонаційно-комунікативних ресурсів, про ознаки розвиненості художнього стилю. Установлено, якими саме предикативними одиницями перекладач оптимально точно відтворює думку автора оригінального тексту, засвідчує комунікативну пріоритетність інформації та знання про дійсність у їхніх картинах світу. Досліджено, що вибір синтаксичної структури – простого ускладненого чи складного речень – демонструє читачам, який саме тип відношень актуальний у тому чи тому репрезентованому фрагменті вихідного тексту. Доведено, що метатаксичні співвідношення різноструктурних одиниць синтаксису засвідчують динамізм мовної системи, тобто здатність передавати однакову чи близьку семантику різними синтаксичними формами, забезпечуючи інформативну щільність перекладного тексту, його стилістичне багатство, експресивність, тенденцію до економії мовних засобів.
Посилання
Азарова Л. Є., Сосинович Е. С. Дієприслівники в українській мові: статус, функціонування : монографія. Вінниця : УНІВЕРСУМ, 2005. 124 с.
Барчук В. Граматична темпоральність: Інтервал. Час. Таксис : монографія. Івано-Франківськ : Сімик, 2011. 416 с.
Вихованець І. Р., Городенська К. Г. Теоретична морфологія української мови: академічна граматика української мови ; за ред. члена-кор. НАН України І. Р. Вихованця. Київ : Унів. вид-во «Пульсари», 2004. 400 с.
Гуйванюк Н. В. Формально-семантичні співвідношення в системі синтаксичних одиниць : монографія. Чернівці : Рута, 1999. 336 с.
Казимирова І. А. Семантичні основи синтаксемного аналізу інфінітива у придієслівній позиції. Мовознавство. 1992. № 5. С. 56–60.
Каранська М. У. Синтаксис сучасної української літературної мови : навч. посібн. Київ : Либідь, 1995. 312 с.
Кульбабська О. Вторинні предикати: лінгвальний статус, класифікація і репрезентація в сучасній українській мові. Лінгвістичні студії : зб. наук. праць / Донецьк : ДонНУ, 2009. Вип. 18. С. 70–75. URL: http://litmisto.org.ua/?p=8211.
Кульбабська О. В. Вторинна предикація у простому реченні : монографія. Чернівці : Чернівецький нац. ун-т, 2011. 672 с.
Кульбабська О. Ономасіологічне узгодження засобів предикації в простому реченні. Науковий вісник Чернівецького університету : зб. наук. праць. Чернівці : ЧНУ, 2013. Вип. 661–662 : Слов’янська філологія. С. 101–111. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvchnusf_2013_661-662_17.
Мединська Н. М. Семантико-граматична диференціація ознакових слів : дис. … докт. філол. н : спец. 10.02.01 «Українська мова». Київ, 2018. 451 с.