ФУНКЦІОНУВАННЯ СКЛАДНИХ ІМЕННИКІВ У ПОЕТИЧНИХ ТЕКСТАХ АНАТОЛІЯ ГРИЗУНА

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/philspu/2024.5.8

Ключові слова:

складні іменники, композити, юкстапозити, структурні типи, семантичні групи, індивідуально-авторські новотвори, поетичне мовлення, Анатолій Гризун

Анотація

Статтю присвячено вивченню особливостей функціонування складних іменників у поетичному словнику Анатолія Гризуна. Поставлено за мету здійснити структурно-семантичний і функціональний аналіз складних іменників поетичного мовлення письменника. Зазначено, що в поетичному словнику митця широко вживаються композитні іменники різних структурно-морфологічних типів, утворених такими моделями: «прикметник + іменник» (Adj + N), «іменник + дієслово» (N + V), «іменник + іменник» (N + N), «числівник + іменник» (Num + N), «займенник + іменник» (P + N), «прислівник + дієслово» (Ven + V), «дієслово + іменник» (V + N), «іменник + прикметник» (N + Adj), «числівник + дієслово» (Num + V). Кількісний аналіз різних частин мови як безпосередніх компонентів іменників-композитів засвідчив, що іменникові основи є досить частотним складовим елементом композитних утворень. Прикметникові основи переважно виступають першим компонентом іменників-композитів, віддієслівні основи – другим. Визначено семантичні групи складних іменників, які належать до продуктивних структурно-морфологічних типів. Встановлено, що характерними для індивідуального стилю поета є такі види юкстапозитних конструкцій: сполуки з пре- і постпозитивним прикладковим компнентом і словоскладання компонентів із різним граматичним родом. Спостережено поодинокі випадки вживання юкстапозитних іменників, побудованих як парні зближення сумарної семантики. Виявлено, що в поетичному лексиконі Анатолія Гризуна вживаються різноманітні за семантикою юкстапозитні іменники, зокрема номінації рослин, явищ природи, небесних світил, абстрактних понять, емоцій, почуттів тощо. З’ясовано, що індивідуально-авторські складні найменування, які утворені за аналогією, за певними зразками, виходять за рамки загальномовних норм і стають втіленням унікального стилю поета та його мовної індивідуальності. У висновках наголошено, що складні іменники в поетичному мовленні Анатолія Гризуна є ефективним стилістичним засобом, який дає змогу лаконічно, стисло висловити думки й переживання автора, сприяє мовній економії та виступає визначальною ознакою мовотворчості поета.

Посилання

Радомська Л. А. Критерії визначення лінгвального статусу іменників-юкстапозитів як самостійних лексико-граматичних одиниць. Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Філологічні науки. 2017. Випуск 1 (85). С. 88–92.

«Росинка кожна бісером стає…». URL: https://litgazeta.com.ua/articles/rosynka-kozhna-biserom-staye/

Гризун А. Джинсове небо : лірика. Суми : ВВП «Мрія-1», 2016. 172 с.

Гризун А. Озимина. Вірші та поеми. Суми : ВВП «Мрія-1», 2005. 112 с.

Гризун А. Третє тисячоліття. Поезії. Суми : ВВП «Мрія-1», 2003. 112 с.

Павленко Л. П. Складні іменники-оказіоналізми в поетичному контексті. Українська мова і література в школі. 1983. № 8. С. 33–35.

Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. Київ; Ірпінь : ВТФ «Перун», 2005. 1728 с.

Вокальчук Г. Семантико-стилістичні особливості юкстапозитів у поезії Лесі Українки. Лінгвістичні студії : наук. журн. Луцьк : Вид-во Східноєвроп. нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2014. Вип. 1. С. 48–55.

Малюга Н. М. Створення комічного ефекту засобами словотворення (про мовне чуття Остапа Вишні). Філологічні студії. Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету. 2016. Вип. 14. С. 214–225.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-05-15