FUNCTIONING OF COMPLEX NOUNS IN POETIC TEXTS OF ANATOLIY HRYZUN
DOI:
https://doi.org/10.32782/philspu/2024.5.8Keywords:
complex nouns, composites, juxtaposes, structural types, semantic groups, individual author’s innovations, poetic speech, Anatoliy HryzunAbstract
The article is devoted to the study of peculiarities of functioning of complex nouns in poetic dictionary of Anatoliy Hryzun. The goal is to carry out a structural-semantic and functional analysis of complex nouns in writer’s poetic speech. It is noted that composite nouns of various structural and morphological types formed by the following models are widely used in poetic dictionary of the artist: “adjective + noun” (Adj + N), “noun + verb” (N + V), “noun + noun” (N + N), “numeral + noun” (Num + N), “pronoun + noun” (P + N), “adverb + verb” (Adv + V), “verb + noun” (V + N), “noun + adjective” (N + Adj), “numeral + verb” (Num + V). Quantitative analysis of different parts of speech as direct components of composite nouns proved that noun stems are the fairly frequent component of composite formations. Adjective stems are mostly the first component of composite nouns, verb stems – are the second. Semantic groups of complex nouns, which belong to productive structural and morphological types, are defined. It was established that the following types of juxtaposed constructions are characteristic of poet’s individual style: compounds with a pre- and postpositive applied component and word formation of components with different grammatical genders. Isolated cases of juxtaposed nouns use, constructed as paired approximations of aggregate semantics, were observed. It was found that Anatoliy Hryzun’s poetic lexicon used juxtaposed nouns of various semantics, in particular nominations of plants, natural phenomena, heavenly bodies, abstract concepts, emotions, feelings, etc. It was found that individual authorial complex names, which are formed by analogy, according to certain patterns, go beyond the general language norms and become the embodiment of poet’s unique style and his linguistic individuality. The conclusions emphasize that complex nouns in poetic speech of Anatoliy Hryzun are effective stylistic tools that allow to concisely and succinctly express author’s thoughts and experiences, contributes to language economy and are defining features of poet’s language creation.
References
Радомська Л. А. Критерії визначення лінгвального статусу іменників-юкстапозитів як самостійних лексико-граматичних одиниць. Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Філологічні науки. 2017. Випуск 1 (85). С. 88–92.
«Росинка кожна бісером стає…». URL: https://litgazeta.com.ua/articles/rosynka-kozhna-biserom-staye/
Гризун А. Джинсове небо : лірика. Суми : ВВП «Мрія-1», 2016. 172 с.
Гризун А. Озимина. Вірші та поеми. Суми : ВВП «Мрія-1», 2005. 112 с.
Гризун А. Третє тисячоліття. Поезії. Суми : ВВП «Мрія-1», 2003. 112 с.
Павленко Л. П. Складні іменники-оказіоналізми в поетичному контексті. Українська мова і література в школі. 1983. № 8. С. 33–35.
Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. Київ; Ірпінь : ВТФ «Перун», 2005. 1728 с.
Вокальчук Г. Семантико-стилістичні особливості юкстапозитів у поезії Лесі Українки. Лінгвістичні студії : наук. журн. Луцьк : Вид-во Східноєвроп. нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2014. Вип. 1. С. 48–55.
Малюга Н. М. Створення комічного ефекту засобами словотворення (про мовне чуття Остапа Вишні). Філологічні студії. Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету. 2016. Вип. 14. С. 214–225.