ВИКОРИСТАННЯ ОНЛАЙН-ПЛАТФОРМ У ФОРМУВАННІ ІНШОМОВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ СТУДЕНТІВ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ
DOI:
https://doi.org/10.32782/philspu/2026.13.13Ключові слова:
іншомовна компетентність, онлайн-платформи, цифрове навчання, змішане навчання, дистанційне навчання, вища освіта, навчання іноземних мов, мотивація студентів, автономне навчання, цифрові технологіїАнотація
У статті розглянуто питання ефективності застосування онлайн-платформ у процесі формування іншомовної компе- тентності студентів вищих навчальних закладів в умовах цифрової трансформації освітнього середовища. Акцентовано увагу на значущості інтеграції інформаційно-комунікаційних технологій у процес навчання іноземних мов як на інструменті, що сприяє підвищенню якості, доступності та гнучкості освіти. Проведено аналіз сучасних наукових підходів до викорис- тання цифрових освітніх ресурсів, зокрема в контексті змішаного та дистанційного навчання. Дослідження базується на використанні комплексу теоретичних і емпіричних методів, таких як аналіз наукової літератури, анкетування, педагогічне спостереження та квазіексперимент. У ньому взяли участь 60 студентів нефілологічних спеціальностей, які були розподілені на контрольну та експериментальну групи. Для учасників експериментальної групи навчальний процес реалізовувався із впрова- дженням онлайн-платформ Moodle, Quizlet і Google Classroom. Отримані результати підтвердили позитивний вплив викорис- тання онлайн-платформ на формування іншомовної компетентності студентів. Зокрема, це сприяло зростанню мотивації до навчання, розвитку автономності та вдосконаленню мовленнєвих навичок. Найбільші покращення відмічено у розвитку рецептивних видів мовленнєвої діяльності, тоді як формування продуктивних навичок усе ще потребує додаткової методичної підтримки. У дослідженні встановлено, що ефективність застосування онлайн-платформ залежить від рівня цифрової ком- петентності учасників освітнього процесу, якості педагогічного дизайну і комплексного підходу до їх інтеграції у навчання
Посилання
Stockwell, G. Mobile Assisted Language Learning: Concepts, Contexts and Challenges. Cambridge : Cambridge University Press, 2022. 260 p. https://doi.org/10.1017/9781108652087
Kukulska-Hulme, A. Mobile-assisted language learning [Review]. Language Teaching. 53(2). 2020. P. 1–17. https://doi.org/10.1002/9781405198431.wbeal0768.pub2
Warschauer, M, & Xu, Y. .Generative AI for Language Learning: Entering a New Era. Language Learning & Technology. 28(2). 2024. P. 1–4. https://doi.org/10.64152/10125/73569
Dörnyei, Z., MacIntyre, P. D., & Henry, A. Motivational Dynamics in Language Learning. Bristol : Multilingual Matters, 2015. 430 p. https://doi.org/10.14746/SSLLT.2015.5.4.11
Song, H. & Liu, Z. Language Teaching with Video-Based Technologies: Creativity and CALL Teacher Education. Frontiers in Psychoogy. 13. 2022. P. 1–4. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2022.995652
OECD. OECD Digital Education Outlook 2021: Pushing the Frontiers with Artificial Intelligence, Blockchain and Robots. Paris : OECD Publishing, 2021. 252 p. https://doi.org/10.1787/589b283f-en
OECD (2023). Shaping Digital Education: Enabling Factors for Quality, Equity and Efficiency. Paris : OECD Publishing, 2021. 252 p. https://doi.org/10.1787/bac4dc9f-en
Zawacki-Richter, O. et al. Systematic Review of Research on Artificial Intelligence Applications in Higher Education – Where are the Educators? International Journal of Educational Technology in Higher Education. 16. 39. 2019. P. 1–27. https://doi.org/10.1186/s41239-019-0171-0
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
