ОСОБИСТІСНО ЗОРІЄНТОВАНІ ОСВІТНІ ТЕХНОЛОГІЇ В ПІДГОТОВЦІ ФАХІВЦІВ СОЦІОНОМІЧНИХ ПРОФЕСІЙ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/philspu/2023.3.22

Ключові слова:

фахівці соціономічної сфери, інноваційні освітні технології, особистісно зорієнтовані освітні технології, методологічні принципи, імітаційні технології, технології ситуативного навчання, технології евристичного (дослідницького) навчання, кейс технології

Анотація

У статті обґрунтована доцільність застосування особистісно зорієнтованих технологій у підготовці фахівців соціономічних професій. Це зумовлено ціннісною спрямованістю діяльності працівників соціальної сфери, об’єктом праці яких є особа з її різноманітними проблемами. Їхня діяльність вимагає застосування технологій, які передбачають приділення пильної уваги людині, студентові, які в освітній діяльності набувають значення найвищої цінності. Вироблення здатності фахівця орієнтуватись у динамічній, нестандартній соціальній ситуації, професійно управляти нею зумовлює необхідність упровадження в навчальний процес інноваційних освітніх технологій, які є школою розвитку на основі суб’єкт-суб’єктного типу відносин, базованих на демократичності, діалогічності і рефлективності; цей тип є системою навчання за формулою: проблемна діяльність – рефлексія – досягнення. Використання особистісно зорієнтованих освітніх технологій дозволить подолати існуючі в підготовці фахівців соціономічних професій суперечності. Методологічними принципами, на яких вони базуються, є: принцип цілеспрямованого створення емоційно збагачених виховних ситуацій; принцип особистісно розвивального спілкування; принцип використання співпереживання як психологічного механізму у вихованні особистості; принцип систематичного аналізу (педагогом) власних і чужих вчинків. Обґрунтована доцільність використання імітаційних освітніх технологій, технології ситуативного навчання, технології евристичного (дослідницького) навчання для підготовки представників цих професій. Важливими ознаками використання особистісно зорієнтованих технологій є: наявність у здобувачів вищої освіти мотивації до навчання; сформованість у закладі вищої освіти сприятливого, комфортного і безпечного освітнього середовища; використання ефективних форм, методів і технік навчання; опора на досвід, знання, уміння і навички студентів; наявність у здобувачів вищої освіти відчуття контролю над процесом свого навчання; досягнення успіху, задоволення пізнавальних потреб та потреби у самореалізації; відсутність факторів ризику для здоров’я; зміна змісту навчання і позиції викладача.

Посилання

Бех І.Д. Особистісно зорієнтоване виховання : науково-методичний посібник. Київ : ІЗМН, 1998. 204 с.

Мироненко Н.В. Особистісно орієнтоване навчання у процесі викладання дисципліни «Основи проектування та моделювання». Наукові записки. Серія: Проблеми методики фізико-математичної і технологічної освіти. 2017. Том 1, № 12. С. 127–131.

Братанич А.А. Особистісно орієнтовані технології в педагогічній освіті. Наукові записки (Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова). Серія: Педагогічні та історичні науки. 2014. Випуск 119. С. 26–33.

Стандарт вищої освіти України. Спеціальність 231 «Соціальна робота». Перший (бакалаврський) рівень вищої освіти : Наказ МОН України № 557.24.04.2019 р. 18 с.

Барановська Л., Харадзе Є., Фудерер Т. Теоретичні та методологічні засади впровадження інноваційних освітніх технологій у підготовку здобувачів вищої освіти. Інноваційні освітні технології: світовий і вітчизняний досвід використання в системі неперервної освіти : монографія / за ред. Л.В. Барановська, Л.І. Морська. Біла Церква, 2022. 341 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-12-20