СТИЛІСТИЧНІ ЗАСОБИ УКРАЇНСЬКОГО ПЕРЕКЛАДУ БІБЛІЙНИХ ТЕКСТІВ

Автор(и)

  • Олена Павлівна Кумеда Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка https://orcid.org/0000-0001-6879-1388
  • Ольга Миколаївна Рудь Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка https://orcid.org/0000-0002-5985-2422

DOI:

https://doi.org/10.32782/philspu/2024.6.4

Ключові слова:

Біблія, переклад, риторика, стилістична фігура, троп, засоби художньої виразності

Анотація

У пропонованій студії обґрунтовано малодослідженість художньо-виражального потенціалу мови Священного Писання попри його незаперечний вплив на стилістичну систему української мови, органічність його складників як у літературному, так і політичному та медійному дискурсах. Доведено, що тексти Священного Писання репрезентують зразки духовного красномовства, причому великою мірою – поетичного, властивого художній поезії; поетичне ж мовлення наближене до риторичного завдяки насиченості тропами та мовними фігурами; такі взаємопов’язані риторичні тропи, як метафора, алегорія, порівняння, символ, є потужними прийомами, за допомогою яких формується біблійна думка. Унаочнено та проаналізовано окремі тропи та стилістичні фігури, відбиті в українському перекладі Біблії. Так, звернуто увагу на: порівняння, з-поміж яких виокремлено ампліфіковані, а також розгорнуті, що в біблійному тексті часто виступають у вигляді образного паралелізму, завдяки його зростанню витворюється поширене уподібнення; аналогію, що нагадує розгорнуте порівняння; близьку до порівняння метафору й такі її різновиди, як персоніфікація, метонімія й синекдоха; алегорію (підтверджено, що євангельські притчі найрельєфніше репрезентують алегоричне інакомовлення в Священному Писанні), а також близький до алегорії символ. З’ясовано, що в біблійних текстах однією з найчастотніших стилістичних фігур є антитеза (будується на протиставленні як лексичних, так і контекстуальних антонімів); велике риторичне значення припадає на т. зв. фігури накопичення – тавтологію та плеоназм; унаочнено, як через тавтологію досягається один із засобів риторики – парадокс. Доведено, що увиразненню лексичних засобів, посиленню їхніх емоційно-експресивних можливостей сприяють і такі стилістичні фігури, як анафора, епіфора, епанафора, симплока, риторичні вигуки, запитання, ствердження й заперечення.

Посилання

Абрамович С.Д. Риторика та гомілетика. Чернівці : Чернівці, 1995. 360 с.

Абрамович С.Д., Чікарська М.Ю. Мовленнєва комунікація. Київ : Центр навчальної літератури, 2004. 472 с.

Біблія як інтертекст світової літератури / за ред. С.Д. Абрамовича. Кам’янець-Подільський : Аксіома, 2011. 478 с.

Герман М.А. Основи риторики. Київ : Наукова думка, 1988. 250 с.

Сагач Г.М. Риторика. Київ : Ін Юре, 2000. 568 с.

Святе Письмо Старого та Нового Завіту: Українське Біблійне Товариство, 1992. 1050 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-09-02