ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ПІДХОДИ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ СПОРТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВЕТЕРАНІВ ВІЙНИ В МІЖНАРОДНІЙ ПРАКТИЦІ

Автор(и)

  • Неоніла Вікторівна Нерода Львівський державний університет фізичної культури імені Івана Боберського https://orcid.org/0000-0002-9207-6023
  • Христина Робертівна Хіменес Львівський державний університет фізичної культури імені Івана Боберського https://orcid.org/0000-0002-8677-6701
  • Наталія Миколаївна Азарова Львівський державний університет фізичної культури імені Івана Боберського https://orcid.org/0009-0007-7232-3553
  • Мар’ян Петрович Пітин Львівський державний університет фізичної культури імені Івана Боберського https://orcid.org/0000-0002-3537-4745
  • Олексій Ігорович Булгаков Державний університет «Житомирська політехніка» https://orcid.org/0000-0001-8800-2067
  • Іван В’ячеславович Мичка Державний університет «Житомирська політехніка» https://orcid.org/0000-0001-9984-3451

DOI:

https://doi.org/10.32782/olimpspu/2026.1.11

Ключові слова:

спорт, соціалізація, реабілітація, особи з інвалідністю, якість життя, соціальна інтеграція, міжнародне співробітництво

Анотація

Багатьма фахівцями підкреслюється значення спорту як потужного інструменту соціалізації, інтеграції та реабілітації осіб з інвалідністю та ветеранів бойових дій. Міжнародний досвід демонструє ефективність спорту як засобу фізичного та психологічного відновлення, підвищення самооцінки та якості життя. Мета: узагальнення організаційно-правових основ міжнародної практики з організації спортивної діяльності ветеранів війни та визначення напрямів їх адаптації до українських реалій. У роботі використано комплекс методів: теоретичний аналіз і узагальнення науково-методичної літератури, документальний метод, індукцію та дедукцію, аналогію, абстрагування і конкретизацію, а також порівняння. В Україні спорт ветеранів війни почав активно розвиватися лише після 2014 року, а повномасштабне вторгнення 2022 року зумовило різке зростання кількості осіб з інвалідністю, що актуалізувало потребу у створенні системної моделі підтримки та соціальної інтеграції через спорт. Важливу роль відіграє міжнародне співробітництво, яке забезпечує обмін досвідом, організацію спільних програм та розвиток інноваційних підходів до спортивної реабілітації. Загальною тенденцією є перехід від вузького реабілітаційного впливу до комплексної підтримки ветеранів, де спорт розглядається як інструмент соціальної інтеграції, професійної реалізації та довготривалої підтримки. Використання новітніх технологій, таких як VR, телемедицина та штучний інтелект, відкриває нові перспективи для персоналізованих програм реабілітації. Дослідження підкреслює актуальність гармонізації нормативно-правової бази України з європейськими стандартами та необхідність створення цілісної системи організації спортивної діяльності ветеранів війни, що сприятиме їхній реабілітації, соціальній адаптації та інтеграції у суспільство. У висновках наведено характеристику моделей: США та Велика Британія мають найбільш розвинені системи, що поєднують державне фінансування та благодійні ініціативи, інтегруючи спорт у систему охорони здоров’я та соціальної підтримки; Німеччина та Нідерланди реалізують інклюзивні моделі, де ветерани інтегровані у загальну систему адаптивного спорту; Канада та Австралія пропонують комплексні програми, які враховують потреби сімей ветеранів та можливості працевлаштування у спортивній сфері; Франція застосовує централізовану модель, інтегруючи ветеранів у загальну систему адаптивного спорту без створення окремих програм.

Посилання

Жарська Н., Будзин В. Фізкультурно-спортивна реабілітація у сфері фізичної культури та спорту. Економіко-соціальні відносини в галузі фізичної культури та сфері обслуговування : тези доп. V Міжнар. наук.– практ. конф. / за заг. ред. Н. Павленчик. Львів : ЛДУФК імені Івана Боберського, 2023. C. 204–206.

Український центр з фізичної культури і спорту осіб з інвалідністю : Офіційний веб-сайт. URL: http://www.invasport.org.ua/ (дата звернення: 28.10.2025).

Anderson D. Social capital and quality of life in persons with mobility impairments through adaptive sport participation. Sport in Society. 2017. Vol. 20, № 9. P. 1369–1388.

Deaflympics : Official website. URL: https://www.deaflympics.com/ (accessed: 05.11.2025).

Hums M. A., Moorman A. M., Wolff E. A. The inclusion of the Paralympics in the Olympic and Amateur Sports Act: Legal and policy implications for integration of athletes with disabilities into the United States Olympic Committee. Journal of Sport and Social Issues. 2003. Vol. 27, № 3. P. 261–275.

IPC Athlete Classification Code. International Paralympic Committee. 2015. URL: https://www.paralympic.org/classification-code (accessed: 08.11.2025).

Jeong Y., Block M., Sterling M. Promoting inclusion through unified sports: The Special Olympics experience. Journal of Physical Education, Recreation & Dance. 2018. Vol. 89, № 2. P. 9–13.

Legg D., Steadward R. The Paralympic Games and 60 years of change (1948-2008): Unification and restructuring from a disability and medical to a sport-based philosophy. Sport in Society. 2011. Vol. 14, № 9. P. 1099–1115.

Military Sports Rehabilitation Programs: International Perspectives. NATO Science for Peace and Security Series. Brussels, 2020. 156 p.

Misener L., Darcy S., Legg D., Gilbert K. Beyond Olympic legacy: Understanding Paralympic legacy through a thematic synthesis. Journal of Sport Management. 2013. Vol. 27, № 4. P. 329–341.

United Nations. Convention on the Rights of Persons with Disabilities. URL: https://www.un.org/development/desa/disabilities/ (accessed: 18.11.2025).

Vanlandewijck Y. C., Thompson W. R. The Paralympic Athlete: Handbook of Sports Medicine and Science. Oxford : Wiley-Blackwell, 2011. 368 p.

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-05-12