ФІТНЕС ЯК ЗАСІБ ПСИХОФІЗИЧНОГО ВІДНОВЛЕННЯ ОСІБ ІЗ ПОСТТРАВМАТИЧНИМ СТРЕСОВИМ РОЗЛАДОМ
DOI:
https://doi.org/10.32782/olimpspu/2026.1.13Ключові слова:
посттравматичний стресовий розлад, ПТСР, фітнес-заняття, функціональне тренування, стресостійкість, здоровий спосіб життяАнотація
У статті розглянуто проблему психофізичної реабілітації осіб із посттравматичним стресовим розладом засобами фітнесу. В умовах військових дій та їхніх наслідків зростає кількість людей, які потребують ефективних немедикаментозних підходів до відновлення. У роботі проаналізовано фізіологічні, психоемоційні та поведінкові прояви розладу, визначено засоби аеробних і силових навантажень, спрямовані на зниження рівня тривожності, покращення серцево-судинної регуляції та підвищення стресостійкості. Розроблено цикл із восьми функціональних занять, побудованих за принципами поступовості, індивідуалізації й емоційної безпеки. Мета дослідження. Обґрунтувати та розробити конспекти функціональних фітнес-занять як засобу психофізичного відновлення осіб із посттравматичним стресовим розладом. Матеріали та методи дослідження: базою для дослідження стала програма з восьми функціональних занять, що включали аеробні, силові, розслаблювальні та дихальні вправи. Методологічний підхід інтегрує психофізичні та педагогічні аспекти відновлення через рухову активність. Завдання дослідження: проаналізувати науково-методичні засади використання фітнесу у психофізичній реабілітації осіб із ПТСР; визначити основні фізіологічні та психологічні особливості людей із різними типами ПТСР; розробити конспекти функціональних фітнес-занять з урахуванням адаптаційних можливостей осіб із ПТСР. Вперше систематизовано принципи побудови функціональних фітнес-занять для осіб із ПТСР, яке поєднує фізичне навантаження, дихальні практики та елементи релаксації. Запропоновано структурно-логічну модель занять, що враховує індивідуальні психофізіологічні особливості учасників та їх рівень мотивації. ПТСР супроводжується глибокими психофізіологічними порушеннями, що знижують життєвий тонус, емоційну стабільність та соціальну активність. Фітнес як немедикаментозний засіб реабілітації забезпечує багатовекторний вплив. Інтеграція рухової активності, дихальних вправ та релаксаційних технік створює умови для відновлення цілісного функціонального стану організму.
Посилання
Дубинська, О., Рибалко, П., Бобровицька, С., & Боднар, А. (2021). Динаміка показників розумової та фізичної працездатності дівчат старшого шкільного віку під впливом секційних занять з аквафітнесу. Вісник Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Фізичне виховання, спорт і здоров’я людини, (22), 38–43. https://doi.org/10.32626/2309-8082.2021-22.38-43
Дубинська О. Я., Рибалко П. Ф., Гончаренко О. М., Бондаренко О. Є., Ященко К. В. Розробка методики занять оздоровчим фітнесом силової спрямованості з жінками 21–35 років. Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. Педагогічні науки. Вид-во ДЗ «ЛНУ імені Тараса Шевченка». № 2(356), 2023. С. 168–178.
Найкращі фітнес-застосунки для відстеження тренувань, калорій, прогресу та продуктивності. Режим входу: https://surl.li/zrlczu (дата входу: 05.09.2025).
Пашко Т. В. Формування культури здоров’я та здорового способу життя студентів. Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології, 2023, № 2(126), C. 155–162.
Петренко Л. І. Фітнес у системі психофізичної реабілітації: теорія і практика. Харків: ХДАФК, 2021, 210 с.
Семененко І. П. Фізична активність у терапії психічних розладів. Львів: ЛНУ ім. І. Франка, 2022, 186 с.
American Psychiatric Association. Diagnostic and Statistical Manual of Mental Disorders (DSM-5-TR). 5th ed., text revision. Washington, DC: APA, 2022, 1150 p.
Bisson, J. I., Cosgrove, S., Lewis, C., Roberts, N. P. Post-traumatic stress disorder. BMJ, 2021, 372(n93), P. 1–8. https://doi.org/10.1136/bmj.n93
Craig R., Elliot D. Neurobiological Aspects of Exercise Therapy for PTSD. Journal of Neuroscience and Rehabilitation, 2019, 12(3), 211–225.
Feito Y., Heinrich K. M., Butcher S. J., Poston W. S. High-intensity functional training (HIFT): Definition and research implications for improved fitness. Sports, 2018, 6(3), 76.
Hoge C. W., Castro C. A. Treating PTSD in Military Populations: Evidence-Based Practices. Washington, D.C.: American Psychiatric Publishing, 2020, 410 p.
Kessler R. C. Trauma and Recovery: The Integration of Mind and Body. New York: Basic Books, 2019, 298 p.
Methods Of Introducing Information Technologies Into The Educational Process Of Higher Education Institutions Of Ukraine Inna Romanchenko , Alona Prokopenko, Iryna Zaichko, liudmyla Prokopenko, Petro Rybalko, Svitlana Bobrovytska, Ol’ga Kyselyova. IJCSNS International Journal of Computer Science and Network Security, VOL.21 No.5, May 2021 http://paper.ijcsns.org/07_book/202105/20210503.pdf
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.




