ІНТЕГРАЦІЯ СПОРТУ І МИСТЕЦТВА У ВИКЛАДАННІ ГОПАКА
DOI:
https://doi.org/10.32782/olimpspu/2025.1.14Ключові слова:
Гопак, інтеграція спорту і мистецтва, педагогічні підходи, хореографія, фізичний розвиток, методика викладанняАнотація
Стаття присвячена аналізу інтеграції спорту і мистецтва у викладанні Гопака – одного з основних елементів української народної танцювальної культури. Аналіз сучасної науково-методичної літератури з обраної проблематики надав можливість розглянути теоретичні основи поєднання фізичних і художніх аспектів цього танцю, що дозволяє не лише вдосконалювати фізичні якості учнів, але й формувати їхній естетичний смак, музикальність та творчий потенціал. Основна увага зосереджена на важливості комплексного підходу до навчання Гопака, який включає розвиток сили, витривалості, гнучкості, координації рухів, а також здатності виражати емоції через музику, ритм і пластику. Метою даного дослідження є аналіз і визначення ролі інтеграції спортивних та мистецьких аспектів у викладанні Гопака як ефективного засобу фізичного та естетичного розвитку учнів.Головну увагу закцентувано на педагогічних методах, що інтегрують спортивні і мистецькі елементи, які дозволяють формувати не лише фізичну підготовку, але й емоційну виразність учнів, а також сприяють їхньому творчому зростанню. Визначено, що Гопак є унікальним танцем, який поєднує фізичну майстерність з художньою виразністю, що робить його важливим засобом всебічного розвитку учнів, зокрема, через баланс між технічними та творчими завданнями. Висновки засвідчують, що інтеграції спорту і мистецтва у викладанні Гопака полягає у створенні умов для комплексного розвитку фізичних і художніх здібностей учнів. Виконання танцювальних елементів Гопака вимагає високої фізичної підготовки, але одночасно вимагає від учнів здатності виражати емоції через рух, відчувати ритм і передавати настрій через пластичні та сценічні образи. Таким чином, інтеграція двох аспектів – фізичного і художнього – є основою для формування всебічно розвиненої особистості танцюриста. Гопак як частина української культурної спадщини має великий потенціал у фізичному та естетичному вихованні, надаючи учням можливість відчути глибину традицій та інтерпретувати їх через сучасну хореографічну практику.
Посилання
Білошкурський В. Український народний танець "Гопак": фабула перетворень. Художні практики та мистецька освіта у кроскультурному просторі сучасності: матеріали VІ Всеукр. наук.-практ. конф. (11-12 жовтня 2022 р. Полтава). Полтава. 2022. С. 14–17. URL: http://dspace.pnpu.edu.ua/ handle/123456789/21481
Бойовий гопак визнали офіційним видом спорту в Україні. URL: https://zaxid.net/boyoviy_gopak_viznali_ ofitsiynim_vidom_sportu_v_ukrayini_n1423147
Василенко К. Ю. Український танець: підручник. Київ: ІПК ПК, 1997. 282 с.
Величкович М., Мартинюк Л. Український рукопаш гопак: [Навч. посіб.]. Львів. 2003. 152 с.
Гуменюк А. І. Українські народні танці. Київ : Наукова думка, 1969. 615 с.
Гопак – танець для сміливих. URL: https://vikna.if.ua/news/1981/view
Козинко Л. Л. Український народний танець «Гопак»: від зародження до сучасної сценічної практики виконання. Танцювальні студії. 2022. № 5(1). С. 17–28. URL: https://doi.org/10.31866/2616-7646.5.1.2022.261605
Приступа Є. Н., Пилат В. С. Традиції української національної фізичної культури. Львів: Троян, 1991. 104 с.
Пісклова І. С. Особливості обробки танцювального фольклору (на прикладі сучасних постановок). Народна творчість та етнологія. 2015. № 5 (357). С. 64–70.