ПАУЕРЛІФТИНГ ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ МОТИВАЦІЇ ВЕТЕРАНІВ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ ДО СИСТЕМАТИЧНОЇ ФІЗИЧНОЇ АКТИВНОСТІ

Автор(и)

  • Вадим Борисович Воронецький Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка https://orcid.org/0009-0001-4904-9388

DOI:

https://doi.org/10.32782/olimpspu/2026.2.3

Ключові слова:

пауерліфтинг, ветерани російсько-української війни, фізична активність, мотивація, психофізична реабілітація, спортивна реабілітація, адаптивний спорт, здоровий спосіб життя

Анотація

Актуальність дослідження зумовлена необхідністю пошуку ефективних засобів формування стійкої мотивації ветеранів російсько-української війни до систематичної фізичної активності як важливої складової їхньої фізичної, психологічної та соціальної адаптації. Одним із найбільш перспективних видів рухової діяльності для цієї категорії населення є пауерліфтинг, який завдяки доступності, можливості індивідуального дозування навантаження та поступового досягнення спортивних результатів сприяє підвищенню внутрішньої мотивації, розвитку впевненості у власних можливостях, покращенню психоемоційного стану та формуванню потреби у регулярних заняттях фізичними вправами. Метою дослідження є визначення впливу занять пауерліфтингом на формування мотивації ветеранів російсько-української війни до систематичної фізичної активності. У дослідженні передбачається використання аналізу наукової літератури, анкетування, педагогічного експерименту, методів математичної статистики та порівняльного аналізу. Очікується, що реалізація авторської програми занять пауерліфтингом сприятиме підвищенню рівня внутрішньої мотивації, збільшенню регулярності занять фізичною активністю, покращенню психоемоційного благополуччя, самооцінки та соціальної адаптації ветеранів. Практичне значення дослідження полягає в науковому обґрунтуванні ефективності використання пауерліфтингу як засобу формування сталої мотивації до систематичної фізичної активності, а також у можливості впровадження розробленої програми в діяльність закладів фізичної культури і спорту, реабілітаційних центрів, ветеранських просторів та громадських організацій, що здійснюють фізкультурно-оздоровчу роботу з ветеранами.

Посилання

World Health Organization. WHO guidelines on physical activity and sedentary behaviour. Geneva : World Health Organization, 2020. 104 p.

Bull F. C., Al-Ansari S. S., Biddle S. J. H. et al. World Health Organization 2020 guidelines on physical activity and sedentary behaviour. British Journal of Sports Medicine. 2020. Vol. 54, No. 24. P. 1451–1462. DOI: 10.1136/bjsports-2020-102955.

Ryan R. M., Deci E. L. Self-Determination Theory: Basic Psychological Needs in Motivation, Development, and Wellness. New York : Guilford Press, 2017. 756 p. DOI: 10.1521/978.14625/28806.

Teixeira P. J., Carraça E. V., Markland D., Silva M. N., Ryan R. M. Exercise, physical activity, and self-determination theory: A systematic review. International Journal of Behavioral Nutrition and Physical Activity. 2012. Vol. 9. Art. 78. DOI: 10.1186/1479-5868-9-78.

Ntoumanis N., Ng J. Y. Y., Prestwich A. et al. A meta-analysis of self-determination theory-informed intervention studies in the health domain. Health Psychology Review. 2021. Vol. 15, No. 2. P. 214–244. DOI: 10.1080/17437199.2020.1718529.

McEwan D., Harden S. M., Zumbo B. D. et al. The effectiveness of multi-component goal-setting interventions for changing physical activity behaviour: A systematic review and meta-analysis. Health Psychology Review. 2016. Vol. 10, No. 1. P. 67–88. DOI: 10.1080/17437199.2015.1104258.

Whitworth J. W., Nosrat S., SantaBarbara N. J., Ciccolo J. T. Feasibility of resistance exercise for posttraumatic stress and anxiety symptoms: A randomized controlled pilot study. Journal of Traumatic Stress. 2019. Vol. 32, No. 6. P. 977–984. DOI: 10.1002/jts.22464.

Björkman F., Ekblom Ö. Physical exercise as treatment for PTSD: A systematic review and meta-analysis. Military Medicine. 2022. Vol. 187, No. 9–10. P. e1103–e1113. DOI: 10.1093/milmed/usab497.

Adams T. G., Forte J., Fogle B. M., Southwick S. M., Pietrzak R. H. Self-reported exercise frequency and PTSD: Results from the National Health and Resilience in Veterans Study. Acta Psychiatrica Scandinavica. 2020. Vol. 142, No. 6. P. 486–495. DOI: 10.1111/acps.13234.

Kraemer W. J., Ratamess N. A. Fundamentals of resistance training: Progression and exercise prescription. Medicine & Science in Sports & Exercise. 2004. Vol. 36, No. 4. P. 674–688. DOI: 10.1249/01.MSS.0000121945.36635.61.

Матвейко О., Романчук С., Ольховий О. та ін. Вплив занять фізичними вправами на функціональний стан та працездатність військовослужбовців-ветеранів бойових дій. Фізичне виховання, спорт і культура здоров’я у сучасному суспільстві. 2022. № 1(57). С. 31–36. DOI: 10.29038/2220-7481-2022-01-31-36.

Джим В. Ю. Аналіз розробленої методики тренувальних занять з пауерліфтингу учнів старшої загальноосвітньої школи. Академічні студії. Серія «Педагогіка». 2023. № 3. С. 51–58. DOI: 10.52726/as.pedagogy/2022.3.8.

Латишев М., Гончарова Н., Штанагей Д., Носова Н., Довганінець О. Міжнародний досвід використання єдиноборств у програмах фізичної активності та реабілітації ветеранів війни. Єдиноборства. 2026. № 2(40). С. 27–33. DOI: 10.15391/ed.2026-2.04.

Шостак І., Лопатюк О., Лунгу Д., Харитоненко Є. Педагогічні умови фізкультурно-спортивної реадаптації ветеранів бойових дій засобами адаптивних видів спорту. Наукові записки. Серія: Педагогічні науки. 2026. № 223. С. 277–281. DOI: 10.36550/2415-7988-2026-1-223-277-281.

Бондаренко В. В., Дідковський В. А., Кузенков О. В. Мотивація курсантів до занять фізичними вправами в умовах воєнного стану: структура, чинники та поведінкові вияви. Науковий часопис Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Серія 15. 2026. № 3(203). DOI: 10.31392/UDU-nc.series15.2026.03k(203).13

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-11-19