ІНТЕЛЕКТУАЛЬНІ ІГРИ АНТИЧНОГО СВІТУ
DOI:
https://doi.org/10.32782/olimpspu/2024.1.17Ключові слова:
історія, античний світ, інтелектуальні ігри, релігія, ініціації, ігровий інвентар.Анотація
Сучасна індустрія розваг – це суцільний плагіат інтелектуальних розваг, давно забутих, століть і навіть тисячоліть. Ігровий бізнес – один із найприбутковіших напрямів наповнення бюджету як держави, так і фізичної особи. До цієї сфери належать казино, зали з ігровими столами, інтернет-казино, зали ігрових автоматів, букмекерські контори тощо. Держава, де ігорний бізнес має легальний статус, через систему оподаткування намагається контролювати цей процес і наповнювати державний бюджет. Кабалістичні умови сучасної розважальної індустрії, коли лише десята частина від загальної суми надходжень іде на виграш, а вся інша – на прибуток власнику бізнесу, не зупиняють азартних гравців. Надмірне захоплення азартними іграми Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) зарахувала до патологічних захворювань та ідентифікувала як «гемблінг» − нестерпне бажання гравця грати з метою одержання грошей або інших матеріальних цінностей і «лудоманія» − вид залежності індивіда, для якого характерна залежність від комп’ютерних і азартних розваг. Але така політика речей була не завжди. За доби Античного періоду ігри виконували суспільну мету й вирішували зовсім інші функції. Гравці за ігровими дошками мали продемонструвати індивідуальні когнітивні здібності й не чекали благовоління долі. Когнітивність – інтелектуальний процес, пов’язаний із рефлексією формування понять, вирішенням певних завдань, уявою та логікою. Когнітивна активність суспільства завжди мала місце в діалектиці антропогенезу від приматів до людини розумної. Відсутність стратегічного мислення призвела до інволюційних процесів австралопітеків – роду викопних вищих гомінід, які могли мислити максимум на дві доби вперед і населяли нашу планету майже два з половиною років, так і досягши вершин еволюції. Матеріал цієї публікації є результатом аналізу місця розважальних заходів у житті стародавніх цивілізацій.
Посилання
Bell, R.C. (1983). The Boargame Book. Published in USA. Exeter Boors. New York. 170 p.
Crist Walter, Anne-Elizabeth Dunn-Vaturi, Alex de Voogt (2016). Ancient Egyptians at Play: Board Games Across Borders. New York, NY: Bloomsbury. 234 р.
Crist Walter, Anne-Elizabeth Dunn-Vaturi, Alex de Voogt (2016). Facilitating Interaction: Board Games as Social Lubricants in the Ancient Near East. Oxford Journal of Archaeology. 35 (2). P. 179–196.
Duggan, E. (2015). Ancient Board Games 1. The Royal Game of Ur and Senet. 62 р.
Edited by Finkel, Irving L. (2007). Ancient Board Games in perspective. London: British Museum Press. 296 p.