МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ ТА СПОРТУ ДО ВИКЛАДАННЯ В ШКОЛАХ (АНАЛІЗ НАВЧАЛЬНИХ ПЛАНІВ)

Анотація

У даній роботі встановлено, що серед закордонних дослідників та практиків сфери фізичної культури та спорту існують дискусії та питання про те, що має становити правомірність, зміст і призначення предмета фізичного виховання. Визначено актуальність досліджень щодо того, як працює освіта вчителів, та ознайомлення вчителів з поняттям здоров’я та які докладаються зусилля для ознайомлення вчителів з тим, що у навчальних програмах з фізичної культури йдеться про здоров’я. Проаналізовано та визначено, що нова Норвежська навчальна програма наголошує на різноманітних рухових заходах, грі та практиці більшою мірою, ніж раніше. Предмет полегшує широкий вибір різних рухових дій. Існує зміщення предмета до менш орієнтованого на спорт, але спортивна перспектива все ще захищена тим фактом, що спортивні заняття включені як частина концепції рухової діяльності. Навчання предмету «Спорт і здоров’я» у Швеції спрямоване на формування в учнів різнобічних рухових навичок, інтересу до фізичної активності та відпочинку на природі. Учням мають бути створені умови для формування корисних звичок у способі життя з метою мати можливість впливати на своє здоров’я протягом усього життя. В LK20 вказується, що саме компетентнісні цілі є основою для оцінювання з предметів як під час, так і в кінці навчання. Це означає, що оцінювання має базуватися на тому, як компетентність у фізичному вихованні описана у навчальній програмі. Під час оцінювання студенти та фахівці спеціальності фізичної культури та спорту згідно з навчальною програмою (Lgr22) повинні використовувати оцінювання досягнень учнів за класами (критеріями) від A (вищий рівень) – це коли учень виконує рухову діяльність, яка включає складні рухи у різних фізичних контекстах і добре адаптує свої рухи до мети діяльності, до Е (низький рівень) – учень виконує рухову діяльність, яка включає складні рухи у різних фізичних контекстах, і певною мірою адаптує свої рухи до мети діяльності. Підтверджено, що фізичне виховання та спорт у країнах Скандинавії зберігає традиційну рухову активність у суспільстві, але також стимулює експериментування і творчий розвиток в альтернативних формах руху.