УНІВЕРСАЛІЗМ ПІАНІСТА ЯК ПРОФЕСІЙНИЙ ІМПЕРАТИВ
DOI:
https://doi.org/10.32782/art/2025.2.14Ключові слова:
творчий універсалізм, інструментальне виконавство, фортепіанне виконавство, фортепіанна музика, стиль, жанр, тезаурусАнотація
Стаття присвячена окресленню провідних векторів універсалізму сучасного піаніста. Наукова новизна статті полягає в обґрунтуванні творчого універсалізму як імперативу сучасної професійної діяльності піаніста. Висвітлено такі прояви універсалізму, як: перманентна спрямованість піанізму на створення універсального образу музичного твору як цілісного єднання світів виконавця та композитора, минулого та сьогодення музичного мистецтва; стильовий плюралізм виконавських модусів – настанов історично інформованого виконавства, бетховеніанського та моцартіанського виконавських векторів та тенденції створення піаністами нових стильових вимірів, відповідних до новаційності сучасного музичного мистецтва. Наголошено на значущості системних вимірів універсалізму піаніста, що детерміновано багатовимірністю виконавської та педагогічної діяльності, системністю явища фортепіанної школи та її дихотомічною спрямованістю на репрезентацію національних мистецьких світів і крос-культурну комунікацію. Висвітлено універсалізм поліфункціональної діяльності концертмейстера, основою якої є єдність педагогіки, виконавства та психології, а також універсалізуючий професійний тезаурус. Обґрунтовано, що діджиталізація сучасної педагогічної і виконавської діяльності формує нові виміри універсалізму концертмейстера, пов’язані з модуляцією в онлайн формат та імперативною потребою володіння технічними навичками при збереженні творчої емпатії, спрямованості на толерантне, гармонійне поєднання індивідуального та колективного начал, єднання творчих світів. Відзначено актуалізовані на межі XX–XXI ст. традицію увиразнення громадянської, національної компоненти самопрезентації виконавця та формування векторів універсалізму піаніста, що зумовлені значущістю культурної дипломатії, спрямовані на створення сучасного іміджу України, репрезентацію національних аксіологічних систем та інтенсифікацію крос-культурного полілогу шляхом промоції української фортепіанної музики, створення спільних мистецьких проєктів, мультимедійних проєктів тощо.
Посилання
Артем’єва В. Б. Універсалізм особистості в контексті відродження барокової музики: діяльність Вільяма Крісті. Modern Ukrainian musicology: from musical artifacts to humanistic universals: Collective monograph. Riga, Latvia: “Baltija Publishing”, 2021. С. 460–478. DOI https://doi.org/10.30525/978-9934-26-072-8-23
Батанов В. Ю. Універсалізм композиторської особистості в музичному мистецтві XX – початку XXI ст.: автореф. дис. … канд. мистецтвознавства: 17.00.03. Одеса: Одеська національна музична академія імені А. В. Нежданової, 2016. 16 с.
Генкін А. О. Музично-історичні детермінанти піанізму. Музикознавча думка Дніпропетровщини, 2021. № 20 С. 154–164.
Дітчук О. Перші українські піаністи на європейських сценах. Вісник Львівського національного університету. Серія мистецтво, 2012. Вип. 11. С. 56–68.
Зубай Ю. М. Проєкт творчого універсалізму в діяльності в діяльності педагогів-піаністів Київської консерваторії другої половини XX століття: дис. …д-ра філософії (канд. культурології): 034. Київ: Національна музична академія України ім. П. І. Чайковського, 2024. 231 с.
Калашнікова А. Тезаурус концертмейстера: системний підхід. Слобожанські мистецькі студії, 2024, № 1 (04). С. 35–39.
Кушнарьова М. Українська культурна дипломатія під час війни: досвід, проблеми, перспективи. Наукові праці Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського, 2023. Вип. 67. С. 35–53. DOI: https://doi.org/10.15407/ np.67.035
Михайлова Е. Ю. Європейські фортепіанні школи початку XIX століття: становлення піаністичних традицій (до 200-річчя видання «Gradus ad Parnassum» Муціо Клементі). Часопис Національної музичної академії України ім. П. І. Чайковського, 2018. № 3 (40). С. 66–77.
Пірус В. Феномен піаніста-концертмейстера та сутність його діяльності. Актуальні питання гуманітарних наук, 2024. Вип. 71. Т. 2. С. 119–123. DOI https://doi.org/10.24919/2308-4863/71-2-18
Редя В. Музика в культурній дипломатії сучасної України. Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку, 2024. Вип. 48. С. 153–160.
Фен Їжань. Становлення та розвиток фортепіанної школи Китаю XX – початку XXI століть у проекції діалогу культур: дис. … канд. мистецтвознавства: 025. Львівська національна музична академія ім. М. В. Лисенка, 2022. 197 с.
Чернявська М. С., Тимофеєва К. В. Вектори оновлення фортепіанного репертуару сучасного виконавця. Аспекти історичного музикознавства, 2022. Вип XXIX. С. 43–67. DOI 10.34064/khnum2-29.03
Шевченко Л. М. Стильові характеристики української фортепіанної культури XX століття: монографія. Одеса: Астропринт, 2019. 336 с.