ІМПРОВІЗАЦІЯ ТА ПСИХОФІЗИЧНИЙ ТРЕНІНГ АКТОРА МУЗИЧНО-ДРАМАТИЧНОГО ТЕАТРУ: СУЧАСНІ МЕТОДИ ТА СЦЕНІЧНА ПРАКТИКА
DOI:
https://doi.org/10.32782/art/2025.2.17Ключові слова:
актор музично-драматичного театру, імпровізація, психофізичний тренінг, вокально-драматична імпровізація, сценічна органіка, цифрові технології в театрі, фізична експресіяАнотація
У статті досліджено сучасні методи імпровізації та психофізичного тренінгу як ключові інструменти підготовки актора музично-драматичного театру. Особлива увага приділяється поєднанню драматичної гри, вокалу та пластики, що є визначальними аспектами виконавської майстерності в цьому жанрі. Проаналізовано значення тілесної виразності, вокально-драматичної імпровізації та фізичних тренувань у формуванні сценічної органічності. Досліджено ключові методики, включно з біомеханічними техніками, психофізичним підходом та інтеграцією новітніх цифрових технологій, таких як VR і Motion Capture, у тренінг акторів. Зазначено, що актор музично-драматичного театру має володіти синхронною координацією голосу, тіла та емоційного стану, що вимагає спеціальних тренувальних методик, спрямованих на розвиток сценічної адаптивності, ритмічної пластики та вокально-тілесної єдності. Практичне застосування цих методів розглянуто на прикладі відомих театрів і акторських шкіл, які активно впроваджують імпровізаційні та психофізичні техніки у навчальні програми. Визначено, що імпровізація у музично-драматичному театрі сприяє органічному поєднанню драматичної та вокальної виразності, адаптації актора до ритмічної структури музичних партій, а також гнучкому реагуванню на зміни темпу й динаміки вистави. Результати дослідження свідчать про необхідність подальшого розвитку комплексних підходів до підготовки акторів музично-драматичного театру, що включають класичні та інноваційні методики, інтеграцію цифрових технологій та поглиблену роботу з акомпаніаторами. Перспективними напрямами є подальший розвиток вокально-драматичної імпровізації, дослідження методів фізичної експресії та вивчення ефективності цифрових технологій у тренувальному процесі акторів цього жанру.
Посилання
Абрамович О., Чорна В. Теоретико-методологічні аспекти сучасної театральної педагогіки. Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія: Сценічне мистецтво. 2023. Вип. 6(2). С. 153–166.
Гордєєв С. І. Педагогіка сучасного українського театру: на шляху до мистецького синтезу. Проблеми взаємодії мистецтва, педагогіки та теорії і практики освіти. 2022. № 63. С. 91–107.
Гусакова Н. М. Основні складові формування творчої особистості майбутнього режисера-педагога театрального колективу. Культура і сучасність. 2017. № 1. С. 42–46.
Іващенко І., Стельчук В. Новаційні методики психофізичного тренінгу Єжи Ґротовського. Науковий вісник Київського національного університету театру, кіно і телебачення ім. І. К. Карпенка-Карого. 2018. Вип. 23. С. 89–95.
Коник Д. Тренінг з майстерності актора: синтез технічного та психофізичного акторського тренажу. Актуальні проблеми гуманітарних наук. 2024. Вип. 73. С. 123–130.
Набоков Р., Крипчук М. Дидактичне обґрунтування теоретичних і практичних компонентів викладання курсу «Режисура шоу та артпроєктів» в умовах екстреного дистанційного онлайн-навчання. Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія: Сценічне мистецтво. 2023. № 6(1). С. 88–100. https://doi.org/10.31866/2616-759X.6.1.2023.276722
Штефюк В. Інтеркультурний акторський тренінг як ефективна форма розширення та формування професійних умінь і навичок актора. Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія: Сценічне мистецтво. 2023. Вип. 6(2). С. 141–152.
Штефюк В. Театрально-педагогічна діяльність Мішеля Сен-Дені: метод «Імпровізація в масці». Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. 2023. № 2. С. 45–52.