DUETNESS AS A PRINCIPLE OF ENSEMBLE WRITING IN THE PIANO TRIO NO. 1 OR. 7 AND STRING QUARTET NO. 2 OR. 4 BY B. LYATOSHINSKY

Authors

DOI:

https://doi.org/10.32782/art/2024.3.28

Keywords:

chamber-instrumental music, ensemble music, ensemble interaction, ensemble writing, piano trio, string quartet, creativity of B. Lyatoshynskyi.

Abstract

Statement of the problem. The article examines duetness as a constant principle of ensemble writing in Piano Trio No. 1 op. 7 and String Quartet No. 2 op. 4 B. Lyatoshinskyi. Both works were written in 1922, during the period of evolutionary changes in the composer’s style, which makes them indicative from the point of view of the composer’s thinking. The purpose of the article is the study of duetness as a constant principle of ensemble writing in String Quartet No. 2 op. 4 and Piano Trio No. 1 op. 7 by B. Lyatoshinskyi. Methods, novelty of the research. A comprehensive approach based on the historical and cultural method and the method of musical and theoretical analysis. The work uses general scientific theoretical methods of systematization and generalization, as well as genre, functional, comparative, stylistic research methods. Research results, conclusions. Modern searches and experiments in Lyatoshinstsky’s compositional style were manifested in their complications of musical language, but in ensemble writing, one can observe a tendency to embody the principle of duetness as the quintessence of a romantic type of expression. The analysis of scientific literature on composer’s writing demonstrated the active development of its sectoral varieties – choral, orchestral ensemble. Based on the formed concepts, the author of the article chooses “ensemble writing” as a tool for analyzing the peculiarities of ensemble interaction in two chamber-instrumental works of B. Lyatoshynskyi of different instrumental compositions (piano trio and string quartet) at the intersection of the general and the individual. Thus, the purpose of the article is the study of duetness as a constant principle of ensemble writing in String Quartet No. 2 op. 4 and Piano Trio No. 1 op. 7 by B. Lyatoshinskyi. Taking into account the existence of a research gap on the outlined problem, the novelty of the proposed article is seen in the consideration of chamber and instrumental ensemble works of various compositions by B. Lyatoshinsky in the aspect of features of ensemble writing. The analysis of the means of implementing duetness made it possible to single out five techniques that can flexibly alternate and be implemented in different timbre and register conditions.

References

Заверуха О. Л. Хорове письмо в системі категорій музикології ХХІ ст. Мистецтвознавчі записки. 2018. № 33. С. 407–412.

Зав’ялова О. К. Стильові пріоритети камерно-інструментальної творчості Б. Лятошинського. Рейнгольд Глієр – Борис Лятошинський. Життя і творчість в контексті культури. 2014. С. 230–241.

Кравченко А. І. Камерно-інструментальне мистецтво України кінця ХХ – початку ХХІ століть (семіологічний аналіз) : монографія. Київ : НАКККіМ, 2020. 300 с.

Ніколаєвська Ю. В. Homo Interpretatus в музичному мистецтві ХХ – початку ХХІ століть : монографія. ХНУМ імені І. П. Котляревського. Харків: Факт, 2020. 576 с.

Павлов Г. Соната Б. М. Лятошинського для скрипки та фортепіано ор. 19 та її значення в еволюції музичної культури України. Краєзнавство. 2020. № 1. С. 186–192.

Повзун Л. І. Камерність як жанрово-стильова парадигма інструментально-ансамблевої творчості : дис. ... д-ра мистецтвознавства : 17.00.03. Одеса, 2018. 480 с.

Польська І. І. Камерний ансамбль: феноменологія жанру. Наукова збірка Львівської національної музичної академії ім. М. В. Лисенка. 2010. Вип 24 : Камерно-інструментальний ансамбль: історія, теорія, практика. С. 4–14.

Приходько О. В. Хорова музика a cappella другої половини ХХ – початку ХХІ ст.: теоретичне осмислення і виконавські підходи : дис. ... канд. мистецтвознавства : 17.00.03. Київ, 2017. 255 с.

Савченко Г. С. Багатофігурність оркестрового письма як принцип організації часу і простору в оркестрових творах І. Ф. Стравінського (від ранніх балетів до Симфонії in C та Симфонії у трьох частинах). Аспекти історичного музикознавства. 2019. Вип. 16. С. 242–258.

Савченко Г. Поняття «оркестрове письмо» в науковому дискурсі. Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія: Мистецтвознавство. 2024. Вип. 50. С. 74–81. https://doi.org/10.31866/2410-1176.50.2024.306796

Смірнова І. В. Ансамблеве письмо в камерноінструментальних творах для змішаних складів у творчості німецьких композиторів кінця ХVІІІ–ХІХ століть : автореф. дис. ... канд. мистецтвозн. : 17.00.03. Суми, 2020. 19 с.

Чистякова Д. А. Струнно-смичковий квартет в контексті камерно-інструментального стилю Б. Лятошинського. Вісник ХДАДМ. 2019. № 3. С. 58–64.

Savchuk I., Gomon T. Borys Liatoshynsky’s 1910s–1920s Instrumental Chamber Music: Evolution from Salon Style to Symphonic Drama. Сучасне мистецтво. 2021. № 17. P. 85–94.

Published

2024-11-25

Issue

Section

Статті