ДУЕТНІСТЬ ЯК ПРИНЦИП АНСАМБЛЕВОГО ПИСЬМА В ФОРТЕПІАННОМУ ТРІО № 1 ОР. 7 ТА СТРУННОМУ КВАРТЕТІ № 2 ОР. 4 Б. ЛЯТОШИНСЬКОГО
DOI:
https://doi.org/10.32782/art/2024.3.28Ключові слова:
камерно-інструментальна музика, ансамблева музика, ансамблева взаємодія, ансамблеве письмо, фортепіанне тріо, струнний квартет, творчість Б. Лятошинського.Анотація
У статті розглядається дуетність як константний принцип ансамблевого письма в фортепіанному тріо № 1 ор. 7 та струнному квартеті № 2 ор. 4 Б. Лятошинського. Обидва твори написані 1922 року, в період еволюційних змін стилю композитора, що робить їх показовими з точки зору композиторського мислення. Модерністські пошуки та експерименти проявились в них ускладненням музичної мови, однак в ансамблевому письмі можна спостерігати тяжіння до втілення принципу дуетності як квінтесенції романтичного типу висловлювання. Аналіз наукової літератури з питань композиторського письма продемонстрував активну розробку його галузевих різновидів – хорового, оркестрового ансамблевого. З опорою на сформовані концепції автор статті обирає “ансамблеве письмо” інструментом аналізу особливості ансамблевої взаємодії в двох камерно-інструментальних творах Б. Лятошинського різних інструментальних складів (фортепіанне тріо і струнний квартет) на перетині загального й індивідуального. Таким чином, метою статті є дослідження дуетності як константного принципу ансамблевої письма в струнному квартеті № 2 ор. 4 та фортепіанному тріо № 1 ор. 7 Б. Лятошинського. З огляду на існування дослідницької лакуни з окресленої проблеми новизна пропонованої статті вбачається у розгляді камерно-інструментальних ансамблевих творів різних складів Б. Лятошинського в аспекті особливостей ансамблевого письма. Застосовані жанровий, функціональний, компаративний, стильовий методи дослідження. У висновках наголошується на константності і знаковості дуетності як принципу ансамблевого письма в обраних творах Б. Лятошинського. Аналіз засобів втілення дуетності дозволив виокремити п’ять прийомів, що можуть гнучко чергуватись і реалізовуватись в різних тембрових і регістрових умовах.
Посилання
Заверуха О. Л. Хорове письмо в системі категорій музикології ХХІ ст. Мистецтвознавчі записки. 2018. № 33. С. 407–412.
Зав’ялова О. К. Стильові пріоритети камерно-інструментальної творчості Б. Лятошинського. Рейнгольд Глієр – Борис Лятошинський. Життя і творчість в контексті культури. 2014. С. 230–241.
Кравченко А. І. Камерно-інструментальне мистецтво України кінця ХХ – початку ХХІ століть (семіологічний аналіз) : монографія. Київ : НАКККіМ, 2020. 300 с.
Ніколаєвська Ю. В. Homo Interpretatus в музичному мистецтві ХХ – початку ХХІ століть : монографія. ХНУМ імені І. П. Котляревського. Харків: Факт, 2020. 576 с.
Павлов Г. Соната Б. М. Лятошинського для скрипки та фортепіано ор. 19 та її значення в еволюції музичної культури України. Краєзнавство. 2020. № 1. С. 186–192.
Повзун Л. І. Камерність як жанрово-стильова парадигма інструментально-ансамблевої творчості : дис. ... д-ра мистецтвознавства : 17.00.03. Одеса, 2018. 480 с.
Польська І. І. Камерний ансамбль: феноменологія жанру. Наукова збірка Львівської національної музичної академії ім. М. В. Лисенка. 2010. Вип 24 : Камерно-інструментальний ансамбль: історія, теорія, практика. С. 4–14.
Приходько О. В. Хорова музика a cappella другої половини ХХ – початку ХХІ ст.: теоретичне осмислення і виконавські підходи : дис. ... канд. мистецтвознавства : 17.00.03. Київ, 2017. 255 с.
Савченко Г. С. Багатофігурність оркестрового письма як принцип організації часу і простору в оркестрових творах І. Ф. Стравінського (від ранніх балетів до Симфонії in C та Симфонії у трьох частинах). Аспекти історичного музикознавства. 2019. Вип. 16. С. 242–258.
Савченко Г. Поняття «оркестрове письмо» в науковому дискурсі. Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія: Мистецтвознавство. 2024. Вип. 50. С. 74–81. https://doi.org/10.31866/2410-1176.50.2024.306796
Смірнова І. В. Ансамблеве письмо в камерноінструментальних творах для змішаних складів у творчості німецьких композиторів кінця ХVІІІ–ХІХ століть : автореф. дис. ... канд. мистецтвозн. : 17.00.03. Суми, 2020. 19 с.
Чистякова Д. А. Струнно-смичковий квартет в контексті камерно-інструментального стилю Б. Лятошинського. Вісник ХДАДМ. 2019. № 3. С. 58–64.
Savchuk I., Gomon T. Borys Liatoshynsky’s 1910s–1920s Instrumental Chamber Music: Evolution from Salon Style to Symphonic Drama. Сучасне мистецтво. 2021. № 17. P. 85–94.