ДРАМАТУРГІЧНІ ФУНКЦІЇ КЛАРНЕТА В ОПЕРНІЙ ТВОРЧОСТІ А. САЛЬЄРІ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/art/2024.1.24

Ключові слова:

драматургія тембру, драматургічні функції, кларнет, опера, оркестр, А. Сальєрі

Анотація

У статті досліджуються драматургічні функції кларнета в оперній творчості видатного австрійського композитора А. Сальєрі. А саме його роль як важливого інструмента в контексті відтворення характерного настрою композитора. Головним аспектом цієї роботи є визначення ролі тембру, конструкції інструмента, функціонал та опис його інтеграції в опери й оркестр композитора. Проведено докладний аналіз оперних творів А. Сальєрі, визначено конкретні епізоди, де кларнет використовується композитором. Цей підхід дозволяє систематично розглядати музичні особливості та їхній вплив на драматургію творів. У статті детально розглянуто різноманітні аспекти використання кларнета в оперних ансамблях, розкрито його внесок у створення емоційного тла, підсилення сценічної динаміки та підтримання сюжетної напруги. Досліджується, як композитор використовує кларнет у різних операх, надаючи інструменту специфічні музичні образи та визначаючи його роль у вираженні глибоких почуттів і конфліктів персонажів. Було проведено, наскільки це можливо, у хронологічній послідовності опис першої появи інструмента в операх “Il ricco d’un giorno” та “Les Danaides” ,де його роль була невеликою та в основному дублюючою. Поступово інструмент починає отримувати окремі партії, невеличкі соло та супроводи в аріях. Також описується одне з найбільших соло, яке написано для арії “Or gli affannosi palpiti” з опери «Фальстаф». Стаття є цінним внеском у розуміння творчості А. Сальєрі, розкриває нові аспекти його оперної музики крізь призму виразності та драматургії кларнета. Ураховано контекст історичного періоду, у якому діяв А. Сальєрі, а також особливості оперного жанру та традицій того часу. Це допомагає зрозуміти, як використання кларнета може бути пов’язане зі специфікою епохи. Проведено аналіз роботи композитора із цим інструментом, запропоноване глибше осмислення його внеску в розвиток оперного жанру та поглиблення музичного розуміння творчості Антоніо Сальєрі.

Посилання

John A. Rice. Antonio Salieri and Vinecce opera. Chicago : University of Chicago Press, 1998.

Коробецька С. Стильоутворюючі функції тембру в оркестровій музиці XX ст.: теоретичний аспект. Музична україністика і світовий контекст. Тернопіль, 2003. С. 24–31.

Штихалюк В., Павлюк Н. Хорова драматургія. Інноваційна педагогіка : науковий журнал. Луцьк, 2023. Вип. 55. Т. 3.

Якимчук С. Особливості формування тембрової драматургії хорових творів. Наукові записки Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя. Серія «Психолого-педагогічні науки» 2013. № 5. С. 208–212.

Круль П. Темброві особливості інтерпретації мідних духових інструментів в оркестровій музиці ХІХ ст. Paradigm of knowledge. 2015. № 2 (5). URL: https://naukajournal.org/index.php/Paradigm/article/view/450/628 (дата звернення: 10.01.2024).

Кушнірук О. Тембровий чинник як фактор смислоутворення форми у симфоніях О. Яковчука (про роль групи мідних духових інструментів). Історія становлення та перспективи розвитку духової музики в контексті національної культури України та зарубіжжя. Київ, 2019. С. 11–14.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-03-20