АНСАМБЛЕВА ФАКТУРА В КЛАСИЧНОМУ ТРІО В. КОСЕНКА

Анотація

Мета статті полягає у дослідженні і визначенні принципів влаштування ансамблевої фактури в Класичному тріо В. Косенка як маркеру індивідуального композиторського стилю. У статті використані історичний, жанрово-стильовий, системно-функціональний методи дослідження. Наукова новизна статті полягає в актуалізації проблематики принципів фактурного влаштування на матеріалі Класичного тріо В. Косенка як індивідуально-стильових маркерів, що виконують модеруючу функцію в діалозі композитора з традиціями класико-романтичного періоду розвитку музичного мистецтва. У висновках зазначено, що в ансамблевій фактурі Класичного тріо В. Косенка в результаті аналізу виявлені принципи фактурного влаштування, які свідчать про орієнтацію композитора на класико-романтичні традиції. В творі домінує тип гомофонно-гармонічної фактури, всередині якої надважливе значення має прийом дублювання, котрий застосовується в різноманітних варіантах. Його застосування має такі наслідки: об’єднання скрипки та віолончелі в темброво-фактурну пару, розшарування ансамблевої фактури на два темброво-фактурні шари (струнно- смичкові та фортепіано), можливість моделювання ансамблевої фактури в проєкції «удвох на людях» та «солоакомпанемент» (за І. Польською), ясність і прозорість фактури, акцент на вертикалі. Винахідлива композиторська робота з даним прийомом не заперечує розшарування ліній за рахунок передачі тематичних елементів шляхом почергового вступу голосів, імітування мелодичних відрізків, нашарування мелодичних ліній зі схожим тематичним матеріалом, що епізодично застосовується в І, ІІ та ІV частинах і повно реалізується в ІІІ частині, яка, як трагічний центр циклу, яскраво контрастує іншим.