ПОКРАЩЕННЯ ЗДОРОВ’Я ҐРУНТУ ЯК РУШІЙНА СИЛА СТАЛОСТІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА КЛІМАТИЧНОЇ СТІЙКОСТІ

Анотація

У статті досліджується роль покращення здоров’я ґрунтів як ключового чинника забезпечення сталого розвитку сільського господарства та підвищення його резильєнтності до кліматичних змін. Актуальність теми зумовлена посиленням глобальних кліматичних трансформацій, деградацією ґрунтових ресурсів і зростанням ризиків для продовольчої безпеки. Встановлено, що традиційні моделі агровиробництва не забезпечують необхідного рівня адаптивності агроекосистем, що актуалізує пошук нових підходів до управління природними ресурсами. У роботі узагальнено сучасні наукові підходи до розуміння концепції «здоров’я ґрунту» як інтегральної характеристики його здатності виконувати екосистемні функції, зокрема забезпечення біопродуктивності, регулювання водного режиму, підтримки біорізноманіття та акумулювання органічного вуглецю. Особливу увагу приділено ролі ґрунтів у глобальному вуглецевому циклі, де вони виступають одним із найбільших резервуарів вуглецю та важливим інструментом пом’якшення кліматичних змін. Обґрунтовано, що ключовим фактором формування вуглецевого потенціалу ґрунтів є діяльність мікроорганізмів, які забезпечують трансформацію органічної речовини та регулюють біогеохімічні цикли. Показано, що кліматичні зміни впливають на мікробіологічну активність, що, у свою чергу, визначає динаміку вуглецевих потоків у системі «ґрунт–атмосфера». Доведено, що впровадження сталих агропрактик, таких як мінімальний обробіток ґрунту, використання покривних культур, агролісомеліорація та оптимізація сівозмін, сприяє підвищенню вмісту органічного вуглецю, покращенню структури ґрунту та його водоутримуючої здатності. Розглянуто вплив нераціонального землекористування, деградаційних процесів і недосконалих систем управління на зниження родючості ґрунтів і їх екологічних функцій. Запропоновано підходи до підвищення якості ґрунтів на основі принципів кліматично орієнтованого та циркулярного сільського господарства, включаючи диверсифікацію культур, відновлення органічної речовини, впровадження ефективних систем зрошення та моніторингу. Зроблено висновок, що покращення здоров’я ґрунтів є системоутворюючим чинником забезпечення сталості аграрних систем і важливим інструментом адаптації до кліматичних змін, що потребує інтеграції у державну політику та практики управління аграрним сектором