ВПЛИВ АФЛАТОКСИНУ В1 НА ІНТЕНСИВНІСТЬ ПЕРЕКИСНОГО ОКИСНЕННЯ ЛІПІДІВ У ТКАНИНАХ КАРАСЯ ЗВИЧАЙНОГО
DOI:
https://doi.org/10.32782/naturalspu/2025.2.8Ключові слова:
афлатоксин В1, аквакультура, карась звичайний, окислювальний стрес, перекисне окиснення ліпідів, антиоксидантні ферменти, малоновий діальдегід, дієнові кон’югати, біохімічні маркери, мікотоксини у кормахАнотація
У сучасній аквакультурі інтенсивне використання рослинних інгредієнтів у кормах для риб істотно підвищує ризик їх контамінації мікотоксинами. Ці вторинні метаболіти мікроскопічних грибів становлять серйозну загрозу для здоров’я гідробіонтів, оскільки можуть накопичуватися у кормовій базі та надходити в організм риб навіть у низьких концентраціях. Серед широкого спектра мікотоксинів особливу небезпеку становить афлатоксин В1 (АФВ1) – один із найбільш токсичних та поширених контамінантів, який вважається потужним гепатотоксином, канцерогеном і імунодепресантом. Його небезпека для рибницьких господарств полягає у здатності порушувати метаболізм, індукувати окислювальний стрес та значно знижувати продуктивність аквакультури.У проведеному дослідженні встановлено, що афлатоксин В1 індукує інтенсивні процеси перекисного окиснення ліпідів і спричиняє окислювальний стрес у тканинах карася звичайного (Carassius carassius (Linnaeus, 1758)). Це проявлялося у статистично значущому підвищенні рівня малонового діальдегіду (МДА) та дієнових кон’югатів у всіх досліджених тканинах експериментальної групи порівняно з контролем. Найбільш виражені зміни спостерігалися у печінці, що підтверджує її ключову роль як органу-мішені для токсичної дії афлатоксину. Водночас у відповідь на підвищене навантаження активних форм кисню відбувалася компенсаторна активація ферментів антиоксидантного захисту. Зокрема, було зафіксовано значне зростання активності супероксиддисмутази (СОД), каталази (КАТ) та глутатіонпероксидази (ГП), що свідчить про мобілізацію природних захисних механізмів організму риб.Отримані результати доводять, що афлатоксин В1 навіть у низьких концентраціях чинить виражений токсичний вплив на риб, порушуючи окислювально-відновні процеси, змінюючи біохімічний гомеостаз і провокуючи розвиток окислювального стресу. Це підтверджує необхідність комплексного моніторингу стану риб у системах аквакультури, а також впровадження профілактичних стратегій. Одним із найбільш перспективних напрямів є застосування кормових добавок-адсорбентів та антиоксидантних препаратів, здатних знижувати біодоступність афлатоксину і нейтралізувати його негативний вплив. Таким чином, результати дослідження не лише поглиблюють розуміння механізмів дії АФВ1 на організм риб, але й мають практичне значення для підвищення екологічної та харчової безпеки у сучасних рибогосподарських системах.
Посилання
Bashorun A., Hassan Z. U., Al-Yafei M. A., Jaoua S. Fungal contamination and mycotoxins in aquafeed and tissues of aquaculture fishes and their biological control. Aquaculture. 2023. 576. 01–08. https://doi.org/10.1016/j.aquaculture.2023.739892.
Battilani P., Toscano P., van der Fels-Klerx H. J., Moretti A., Leggieri Camardo M., Brera, C., et al.. Aflatoxin B1 contamination in maize in Europe increases due to climate change. Scientific Reports, 2013. 6. 24328. https://doi.org/10.1038/ srep24328.
Полотнянко Л., Мехед О. Накопичення мікотоксинів у м'язах коропа лускатого (Cyprinus carpio Linnaeus, 1758) при згодовуванні корму, контамінованого T2-токсином. Природні ресурси прикордонних територій в умовах зміни клімату. Чернігів : Десна-Поліграф. 2023. С. 105-106.
Gruber-Dorninger C., Müller A., Rosen R. Multi-Mycotoxin Contamination of Aquaculture Feed: A Global Survey. Toxins. 2025. Т. 17. № 3. С. 116. https://doi.org/10.3390/toxins17030116.
Symonova N. A., Mekhed O. B., Kupchyk O. Y., Tretyak O. P. Toxicants in the degradation of lipids in the organism of scaly carp. Ukrainian Journal of Ecology. 2018. 8(4), 6-10.
Головчак Н. П., Тарновська А. В., Коцюмбас Г. І., Санагуський Д. І. Процеси перекисного окиснення ліпідів у живих організмах : монографія. Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2012. 252 с.
Особа І. А. Біологічна роль перекисного окиснення ліпідів у забезпеченні функціонування організму риб. Рибогосподарська наука України. 2013. № 1. С. 87–96. URL: http://www.fishukr.org.ua.
Особа І. А., Грициняк І. І. Активність неферментативної ланки системи антиоксидантного захисту у печінці однорічок лускатих та рамчастих коропів несвицького зонального типу. Рибогосподарська наука України. 2010. № 3. С. 62–65. URL: http://www.fishukr.org.ua.
World Medical Association. World Medical Association Declaration of Helsinki. Ethical principles for medical research involving human subjects. JAMA, 2013. 310(20), 2191-2194. https://doi.org/10.1001/jama.2013.281053.
Левадна О. В., Донченко Г. В., Валуцина В. М. та ін. Співвідношення між величинами активності ферментів антиоксидантної системи в різних тканинах інтактних щурів. Український біохімічний журнал. 1998. Т. 70, № 6. С. 53–58.
Ou P., Wolf S. P. Erythrocyte catalase inactivation (H2O2 production) by ascorbic acid and glucose in presence of aminotriazole: role of transition metals and relevance to diabetes. Biochemical Journal, 1994. 303, 935–940.
Доценко О. І., Доценко В. А., Міщенко А. М. Активність супероксиддисмутази і каталази в еритроцитах і деяких тканинах мишей в умовах низькочастотної вібрації. Фізика живого. 2010. Т. 18. № 1. С. 107–113.
Костюк В. А., Потапович А. І., Ковальова Ж. В. Простий і чутливий метод визначення активності супероксиддисмутази, заснований на реакції окиснення кверцетину. Питання медичної хімії. 1990. № 2. С. 88–91.
Lowry O., Rosebrough N., Farr A., Randall R. Protein measurement with the Folin phenol reagent. Journal Biological Chemystry. 1951. 193. 265–275. https://www.jbc.org/article/S0021-9258(19)52451-6/pdf.
Koletsi P., Schrama J.W., Graat E.A.M., Wiegertjes G.F., Lyons P., Pietsch, C. The Occurrence of Mycotoxins in Raw Materials and Fish Feeds in Europe and the Potential Effects of Deoxynivalenol (DON) on the Health and Growth of Farmed Fish Species–A Review. Toxins. 2021. Т. 13. № 6. С. 403. https://doi.org/10.3390/toxins13060403.
Liu H., Xie R., Huang W., Yang Y., Zhou M., Lu B., Li B., Tan B., Dong X. Negative effects of aflatoxin B1 (AFB1) in the diet on growth performance, protein and lipid metabolism, and liver health of juvenile hybrid grouper (Epinephelus fuscogut- tatus Epinephelus lanceolatus♂). Aquaculture Reports. 2023. Т. 33. С. 101779. https://doi.org/10.1016/j.aqrep.2023.101779.
Fornari D.C., Peixoto S., Ksepka S.P., Bullard S.A., Rossi W., Nuzback D.E., Davis D.A. Effects of dietary mycotoxins and mycotoxin adsorbent additives on production performance, hermatological parameters, and liver histology in juvenile Nile tilapia (Oreochromis niloticus). Frontiers in Animal Science. 2023. Т. 4. С. 1281722. https://doi.org/10.3389/fanim.2023.1281722.
Phudkliang J., Soonthornchai W., Maele L.V., Xu H., Qi Z., Lee P.-T., Chantiratikul A., Wangkahart E. Studies on the use of mycotoxin binders as an effective strategy to mitigate mycotoxin contamination in aquafeed: A case study in Nile tilapia (Oreochromis niloticus). Aquaculture Reports. 2025. Т. 43. С. 102984. https://doi.org/10.1016/j.aqrep.2025.102984.
Kovalsky P.; Kos G.; Nährer K.; Schwab C.; Jenkins T.; Schatzmayr G.; Sulyok M.; Krska R. Co-occurrence of regulated, masked and emerging mycotoxins and secondary metabolites in finished feed and maize-an extensive survey. Toxins. 2016. 8. 363.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
