ОЦІНКА ВТРАТ БІОРІЗНОМАНІТТЯ ЗАГАЛЬНОГЕОЛОГІЧНОГО ЗАКАЗНИКА “ДНІПРОВСЬКІ ПОРОГИ” ВНАСЛІДОК ПІДРИВУ ГРЕБЛІ КАХОВСЬКОЇ ГЕС
DOI:
https://doi.org/10.32782/naturalspu/2026.1.9Ключові слова:
Каховська ГЕС, геологічний заказник «Дніпровські пороги», природно-заповідний фонд, донна рослинність, водні квіткові рослини, сальвінія плаваюча, двостулкові молюски, Unionidae, втрати біорізноманіття, біоіндикація, екологічна катастрофаАнотація
У статті наведено результати дослідження щодо оцінки втрат біорізноманіття геологічного заказника загальнодер- жавного значення «Дніпровські пороги» (заплавна частина острова Хортиця) внаслідок підриву греблі Каховської ГЕС у червні 2023 року. Катастрофічне зниження рівня води в нижньому б’єфі Дніпра призвело до часткового або повного обміління 23 вод- них об’єктів (озер) заказника, що спричинило деградацію унікальних заплавних екосистем та масову загибель гідробіонтів. Загальна площа знищеної донної рослинності становила 85,9 га. Найбільших втрат зазнали водойми північно-західної частини заказника – озера Річище (північна частина), Осокорове, Гвардійське, Черепахове та Безіменне 2. У результаті натурного обстеження із застосуванням методу пробних ділянок та візуального обліку встановлено кількісні показники загибелі пред- ставників флори та фауни. Загальна кількість загиблих водних квіткових рослин (лататтєвих, угруповання водяного горіха плаваючого Trapa natans, рдесники, елодея, кушир) становила 309670 одиниць. Найвищі показники зафіксовано на озері Осо- корове – 211 680 одиниць (середня щільність 21 од./м²) та на озері Гвардійське – 93000 одиниць. Загибель водної папороті (сальвінії плаваючої Salvinia natans) на озері Гвардійське сягнула 29000 одиниць на площі 290 м² (щільність 100 од./м²). Масової загибелі зазнали двостулкові молюски родини Unionidae, загальна кількість яких склала 72260 одиниць, зокрема на озері Осо- корове – 70 000 одиниць (щільність 20 од./м²), на озері Гвардійське – 1500 одиниць, на інших водоймах (оз. Річище, протока 1, оз. Безіменне, оз. Золоте) – від 120 до 300 одиниць. Результати дослідження підтверджують високу вразливість угруповань занурених рослин (лататтєві, водяний горіх, рдесники, сальвінія) і малорухливих донних організмів (двостулкові молюски) до різкого зниження рівня води, що обґрунтовує доцільність їх використання як індикаторних видів при моніторингу постката- строфічного стану водних екосистем. Отримані кількісні дані є науковою основою для подальшого моніторингу відновлю- вальних процесів у заплаві острова Хортиця та можуть слугувати доказовою базою для фіксації екологічних злочинів, скоєних внаслідок військової агресії Російської Федерації
Посилання
Гичко М. Окупанти підірвали Каховську ГЕС зсередини – Гуменюк. УНІАН. 6 черв ня 2023. URL: https://www.unian.ua/war/okupanti-pidirvali-kahovsku-ges-zseredini gumenyuk-12283536.html (дата звернення: 21.02.2026).
Гуцал О., Василенко Н., Бовсуновський Є. Методичні рекомендації щодо оголошення заказників, пам’яток природи та заповідних урочищ для удосконалення формування екологічної мережі України. Київ, Ірпінь, 2023. 40 с.
Друге за площею в Україні Каховське водосховище фактично перестало існувати – фахівці Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС України та НАН України. Світ. 20 червня 2023. URL: https://svit.kpi.ua/2023/06/20/друге-за-площею-в україні-каховське-во/ (дата звернення: 21.02.2026).
Заказники загальнодержавного значення. Природно-заповідний фонд України. URL: https://pzf.land.kiev.ua/pzf6.html (дата звернення: 21 02 2026).
Знищення Каховського водосховища: наслідки для довкілля / упоряд. В. В. Колодежна, О. В. Василюк. Чернівці: Друк Арт, 2025. 112 с.
Кобалія Д.Р. Стежками Новицького. Історичний путівник по Хортиці. Запоріжжя : Дике Поле, 2018. 180 с.
Лавренко Є.М. Охорона природи на Україні. Пам’ятки природоохоронної літератури України. Антологія українських видань, присвячених охороні природи початку ХХ століття (1914-1932). Київ : LAT & K, 2019. С. 157-171.
Лопушинський І. П., Проніна О. В. Підрив Каховської ГЕС: наслідки для екологічної безпеки України. Вісник ХНТУ. Серія: Економічні науки. Херсон: ХНТУ. 2024. № 1. С. 372-377.
Охріменко С.Г., Ткач Є.Д. Созофіти та оселища території урочища Хортиця під охороною Бернської конвенції. ScienceRise. Biological science. 2019. № 1. С. 19-24.
Положення про загальногеологічний заказник загальнодержавного значення «Дніпровські пороги» від 03.11.2008 № 564 (зі змінами, внесеними наказом Мінприроди від 06.11.2018 № 386). Київ : Мінприроди України, 2018. URL: https://ips.ligazakon.net/document/FN048538 (дата звернення: 21.02.2026).
Пороги Дніпра / Олег Власов. Харків: Видавець Олександр Савчук, 2018. 448 с.
Постанова Кабінету Міністрів України від 10 травня 2022 р. № 575. Про затвердження спеціальних такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд. URL:https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-zatverdzhennya-specialnih-taks-dlya-obchislennya-rozmiru-s575-100522 (дата звернення: 22.02.2026).
Постанова Ради Міністрів Української РСР від 28.10.1974 № 500 «Про створення заказників загальнодержавного значення в Українській РСР». Електронний фонд Верховної Ради України URL: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/500-74-%D0%BF/print1433829921461099 (дата звернення: 21.02.2026).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.





