ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКОГО ТУРИЗМУ У ПРИФРОНТОВИХ ГРОМАДАХ УКРАЇНИ
DOI:
https://doi.org/10.32782/naturalspu/2024.1.14Ключові слова:
соціологічне опитування, прифронтові громади, сільський туризм, перспективи розвитку, територіальні громади.Анотація
Стаття присвячена з’ясуванню перспектив розвитку сільського туризму у прифронтових громадах України в повоєнний час. За результатами анкетування власників туристичного бізнесу, працівників закладів туристичної інфраструктури й атракцій, членів громадських організацій туристичного спрямування та чиновників виконавчої влади, яка координує туристичну діяльність на прифронтових територіях України (Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Сумська та Харківська), з’ясовано основні напрями функціонування сільського туризму. Анкета містила 25 запитань закритого та відкритого типу з використанням інструменту Google-form щодо різних напрямів діяльності туристичного бізнесу та його локації (міська або сільська місцевість). Запитання анкети передбачали з’ясування рівня залученості респондентів до сільського туризму до війни, виявлення їхньої думки щодо видів туризму, які будуть мати попит у їхній громаді після завершення військових дій, перспектив розвитку сільського туризму у прифронтових населених пунктах після закінчення війни. Установлено, що 52,1% респондентів уважають, що сільський туризм як різновид туризму не буде мати попиту після завершення війни. Неперспективним (понад 50% відповідей) сільський туризм уважають опитані із Дніпропетровської та Харківської областей. Лише на думку респондентів із Сумської області, сільський туризм буде мати попит після війни, хоча і в цьому регіоні оптимістами є лише відносна більшість (44,8%) опитаних. У порівняльно-географічному аспекті (міські та сільські жителі) сільський туризм не вважають перспективним після завершення військових дій 67,5% опитаних містян Дніпропетровської області, 63,6% – Запорізької, 60% – Сумської, 66,7% – Харківської, 46,7% – Донецької областей. У сільській місцевості зазначених регіонів перспективним сільський туризм уважають значно більше респондентів (40% опитаних із Дніпропетровської, 33,3% – з Донецької, 75% – із Запорізької, 66,7% – із Сумської, 61,5% – з Харківської областей).
Посилання
Національний стандарт України ДСТУ 9105:2021 «Туристичні послуги. Сільський туризм. Загальні вимоги. Класифікація засобів розміщення». URL: https://nto.ua/assets/files/ntou-standard-9105-2021-ruraltourism.pdf.
Оновлена програма добровільної категоризації у сфері сільського зеленого туризму «Українська гостинна садиба» / ГО «Спілка сільського зеленого туризму України». URL: https://www.greentour.com.ua/posluga/programm_kategory.
Про внесення змін до Закону України «Про особисте селянське господарство» щодо розвитку сільського зеленого туризму : проєкт закону від 02.07.2015 р. № 2232-а URL: https://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=55828.
Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування доходів, отриманих у сфері сільського зеленого туризму : проєкт закону від 14.12.2017 р. № 7400. URL: https://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=63151.
Про сільський та сільський зелений туризм : проєкт закону від 05.03.2021 р. № 5206. URL: https://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=71321.
Розвиток туристичного бізнесу прифронтових громад в умовах війни: зарубіжний та український досвід / М. Рейманн та ін. Регіональна економіка. 2023. № 1. С. 105–113. DOI: 10.36818/1562-0905-2023-1-12.
The potentials of rural tourism in developing rural areas in Albania / H. Nagy et al. Deturope. 2017. № 9 (3). P. 188–206. DOI: 10.32725/det.2017.029.
Skuric N. Development of tourism in Croatia as a new tourist destination compared to tourism development in select post-communist countries : Thesis. Rochester Institute of Technology, 1999. URL: https://scholarworks.rit.edu/cgi/viewcontent.cgi?article=1513&context=theses.
Hall D.R. Tourism as sustainable development? The Albanian experience of “transition”. International Journal of Tourism Research. 2000. № 2 (1). P. 31–46. DOI: 10.1002/(SICI)1522-1970(200001/02)2:13.0.CO;2-W.
Rural Tourism and Sustainability : A Special Issue / B. Lane et al. Review and Update for the Opening Years of the Twenty-First Century. Sustainability, 2022. № 14. P. 6070. DOI: 10.3390/su14106070.
Tang Lu. The Overview of the Origin and Research of Rural Tourism Development. 7’th International Conference on Management, Education and Information (MEICI 2017). Advances in Intelligent Systems Research. Vol. 156. Р. 448–452.
Lee J.-O., Thomson K.J. The Promotion of Rural Tourism in Korea and Other East Asia Countries: Policies and
Implementation. International Association of Agricultural Economists (IAAE). 2006 Annual Meeting, August 12–18. DOI: 10.22004/ag.econ.25769.
Hilman Y.A. Regional Development of Tourism in Ponorogo Regency. East Java Journal of Indonesian Tourism and Development Studies. 2016. Vol. 4 (3). P. 91–96. DOI: 10.21776/ub.jitode.2016.004.03.01.
Walford N. Patterns of development in tourist accommodation enterprises on farms in England and Wales. Applied Geography. 2001. Vol. 21 (4). P. 331–345. DOI: 10.1016/S0143-6228(01)00010-8.
Understanding and managing the rural tourism experience – The case of a historical village in Portugal / E. Kastenholz et al. Tourism management perspectives. 2012. № 4. P. 207–214.
Rural tourism recovery between two COVID-19 waves: The case of Portugal / C.P. Marques et al. Current Issues in Tourism. 2022. № 25 (6). P. 857–863.
Verbole A. Negotiating rural tourism development at the local level: A case study in Pisece, Slovenia. Wageningen, 1999. 281 р. URL: https://edepot.wur.nl/198226.
Could rural tourism revitalize rural areas in Croatia? / I. Grgić et al. Agroeconomia Croatica. 2017. № 7 (1). P. 98–108. URL: https://hrcak.srce.hr/file/280899.
