LINGUISTIC CODING OF NOMINATION OBJECTS IN THE LANGUAGE SPACE OF KYIV
DOI:
https://doi.org/10.32782/philspu/2026.13.4Keywords:
linguistic coding, homonym, agoronym, language space of the city, collective memory, motivator, motivateAbstract
The article deals the mechanisms of formation of the linguistic space of Kyiv through the prism of linguistic coding of objects of nomination. The relevance of the work is due to the need for theoretical understanding of the modern urbanonym of the capital as a dynamic semiotic system, which is in a state of intensive decolonization transformation. The concept of linguistic coding as a process of secondary semiotization of the urban landscape, where linguistic signs are carriers of collective memory, national values, and ideological guidelines of society, is substantiated. The analysis of 2833 urbanonyms (hodonyms and agoronyms) made it possible to expound a branched hierarchy of linguistic codes. It is shown that the commemorative code dominates. It evolves from individualized nominations to the heroization of collective subjects of resistance, and also constructs an updated national pantheon – from the updated onomasticon of the period of Ancient Rus to the honoring of the heroes of the modern Russian-Ukrainian war. Special attention is paid to the locative code. It marks the geocultural affiliation of Kyiv to the European civilizational area through the transonymization of astionyms, oronyms and microtoponyms. The article analyzes anthropogenic, numerical, and naturalistic coding, which reflect the infrastructural, logistical, and aesthetic vectors of urban space development. . It is spoken in detail the problem of linguistic risks – “semantic noise” and paronymic attraction. They are caused by homonyms-doublets and ideologically ambivalent names, which generate cognitive dissonance in modern public discourse. It is proven that the linguistic verbalization of the Kyiv space is shifting from a pragmatic orientation to an axiologically marked construction of identity. Conclusions are drawn that linguistic coding is a key tool for decolonizing the city’s semiosphere, transforming Kyiv into a holistic and distinctive Ukrainian cultural text
References
Титаренко А. А. Місце урбанонімів у загальній класифікації онімів. Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету, 9(2), 2013, 171‑180. https://doi.org/10.31812/filstd.v9i2.470
Торчинський М. М. Структура онімного простору української мови : монографія. Хмельницький: Авіст, 2008. 550 с.
Ратушняк О. М. До питання критеріїв перейменування вулиць і населених пунктів. Перейменувальні процеси в топоніміці як ціннісний вибір українського суспільства. Матеріали Всеукраїнської науковопрактичної конференції. Миколаїв : ФОП Жаган, 2015. С. 91–92.
Андрощук К. М. Урбанонімія Вінниці у контексті деколонізації і дерусифікації (третя хвиля перейменувань 2022 р.). Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: Філологія. 2023. № 62. Т. 1. С. 13‑16.
Негер О. Б. Сучасна офіційна урбанонімія міста Ужгорода. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Філологія. Вип. 1 (45), 2021. С. 327–333. https://doi.org/10.24144/2663-6840.2021.1.(45).327-333
Тищенко О. М. Топоніміка Комишанського краю Херсонської області. Українська мова. 2010. № 1. С. 46–50.
Удовенко Л. О. Урбаноніми антропонімного походження на мапі сучасного Харкова. 2020. Електронний ресурс. URL: https://periodicals.karazin.ua/ uahistory/article/view/16258
Яцків Р. Й. До питання про урбаноніми Дрогобича. 2013. Електронний ресурс. URL: http://dspu.edu.ua/native_word/wp-content/uploads/2016/04/2013-40.pdf
Желєзняк І. М. Київський топонімікон. Київ : Кий, 2014. 424 с.
Пономаренко Л. А., Різник О. О. Київ. Короткий топонімічний довідник : довідкове видання. Київ : Павлім, 2003. 124 с.
Гирич І. Б. Топонімія Києва як відбиття історичної пам’яті. Пам’ятки України : Історія та культура. Науковий часопис. 2014. №5. С. 62–71.
Данильчук Д. В. Екзотопоніми як джерело мотивації урбанонімів міста Києва. Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 10 : Проблеми граматики і лексикології української мови. 2011. Вип. 7. С. 195–198. https://doi.org/10.52058/2786-6165-2023-3(9)-104-130
Кравченко О. М. Топонімічні перейменування пострадянського Києва: символіка й ідентичність. Наукові записки НаУКМА. Історичні науки. 2019. Т. 2. С. 63–70.
Савчук Н. М. Мовна мотивація урбанонімів Києва: лексико-семантичний аналіз. Вінниця : Видавництво ВНАУ, 2018. 140 с.
Андрейчук Н. І. Лінгвокультурний код як антропоцентрична модель буття (на матеріалі української мови) : дис. ... канд. філол. наук. Львів : НУ «Львівська політехніка», 2010. 215 с.
Бацевич Ф. С. Словник термінів міжкультурної комунікації. М-во освіти і науки України, Львів. Нац. Ун-т ім. І. Франка. Київ : Довіра, 2007. 208 с.
Ключник Т. О. Поняття коду в лінгвістичних студіях. Науковий вісник МДУ імені В. О. Сухомлинського.Серія «Механізми функціонування та проблеми реалізації законодавства про адміністративні правопорушення». 2021. № 3 (30). С. 113–118.
Савченко Л. В. Феномен етнокодів духовної культури у фразеології української мови: етимологічний та етнолінгвістичний аспекти. Сімферополь : Доля, 2013. 600 с.
Селіванова О. О. Сучасна лінгвістика: напрями та проблеми : підручник. Полтава : Довкілля-К, 2008, 712 с.
Снитко О. С. Коди культури і мовній дісності. Studia Linguistica. Збірник наукових праць КНУ ім. Т. Шевченка. 2008. С.115–121.
Вулиці міста Києва : офіційний довідник (Додаток до рішення Київської міської ради від 22.01.2015 № 34/899). Київ, 2015. 324 с. URL: https://kyivcity.gov.ua/img/item/general/167.pdf
Перелік вулиць у місті Києві, які перейменовані протягом 2014–2021 років. URL: https://kyivcity.gov.ua/img/item/general/9844.pdf
Перелік вулиць у місті Києві, які перейменовані протягом 2022–2023 років. URL: https://kyivcity.gov.ua/img/item/general/9845.pdf
