ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ВПРОВАДЖЕННЯ РУХОВОЇ АКТИВНОСТІ ТА ФІТНЕСУ ДЛЯ ОСІБ З ПОСТТРАВМАТИЧНИМ СТРЕСОВИМ РОЗЛАДОМ
DOI:
https://doi.org/10.32782/olimpspu/2025.3.10Ключові слова:
посттравматичний стресовий розлад, фітнес, рухова активність, психофізіологічний стан, реабілітація, стрес, ендорфіниАнотація
У статті розглянуто особливості впровадження рухової активності та фітнесу на психофізіологічний стан осіб із посттравматичним стресовим розладом (ПТСР). Проаналізовано основні симптоми та фізіологічні механізми розвитку ПТСР. Обґрунтовано значення рухової активності як елемента комплексної реабілітації осіб із ПТСР. Визначено роль фітнесу у нормалізації психоемоційного стану, покращенні когнітивних функцій, зниженні тривожності, а також у соціальній інтеграції.Мета дослідження. Визначити теоретичні основи різних форм рухової активності та фітнесу на фізичний стан і здоров’я осіб із ПТСР, обґрунтувати ефективність їх застосування у процесі відновлення.Завдання дослідження1. Проаналізувати сучасні наукові підходи до вивчення ПТСР та його впливу на організм людини.2. Узагальнити основні фізіологічні та психологічні механізми впливу рухової активності на симптоми ПТСР.3. Розкрити роль фітнесу у психофізичному відновленні та соціальній адаптації осіб із ПТСР.4. Запропонувати рекомендації комплексного використання фізичних вправ, спрямовану на відновлення фізичного стану та здоров’я осіб з ПТСР.Методи та матеріали дослідження: теоретичний аналіз і синтез; порівняльний аналіз; системний підхід; метод узагальнення практичного досвіду. Матеріалом дослідження слугували наукові джерела останнього десятиліття (2013-2024 рр.), присвячені проблемі впливу фізичних вправ на фізичний стан та здоров’я.Наукова новизна. Уточнено механізми впливу рухової активності та фітнесу на прояви ПТСР. Запропоновано модель комплексного використання фізичних вправ, спрямовану на відновлення нейропсихологічного балансу, нормалізацію гормонального фону та покращення соціальної інтеграції осіб, які пережили травматичний досвід.Методологія дослідження. Методологічну основу становлять концепції психофізичної реабілітації, теорія стресу (Г. Сельє), нейропсихологічна модель адаптації (Бек, 2018). Дослідження спирається на міждисциплінарний синтез знань із галузей фізичної культури, психології, нейрофізіології та спортивної медицини.Висновки. ПТСР є комплексним психофізіологічним розладом, що впливає не лише на емоційний стан, але й на роботу нервової, ендокринної та серцево-судинної систем, тощо. Впровадження рухової активності та фітнесу у програмах відновлення фізичного стану і здоров’я осіб із ПТСР може бути ефективним засобом відновлення як фізичного, так і психологічного благополуччя.
Посилання
Бєлова О. М. Психофізіологічні механізми стресу. Київ: НУФВСУ, 2021, 158 с.
Петренко Л. І. Фітнес у системі психофізичної реабілітації: теорія і практика. Харків: ХДАФК, 2023, 210 с.
Семененко І. П. Фізична активність у терапії психічних розладів. Львів: ЛНУ ім. І. Франка, 2022, 186 с.
Beck A., Haigh E. Advances in cognitive theory and therapy: the generic cognitive model. Annu Rev Clin Psychol. 2014, 10:1–24. doi:10.1146/annurev-clinpsy-032813-153734.
Craig R., Elliot D. Neurobiological Aspects of Exercise Therapy for PTSD. Journal of Neuroscience and Rehabilitation, 2019, 12(3), 211-225.
Hoge C. W., Castro C. A. Treating PTSD in Military Populations: Evidence-Based Practices. Washington, D.C.: American Psychiatric Publishing, 2020, 410 p.
Kessler R. C. Trauma and Recovery: The Integration of Mind and Body. New York: Basic Books, 2019, 298 p.
Selye H. The Stress of Life. New York: McGraw-Hill Book Company, 1956. 324 p.
Sharma R., Taylor L. Exercise and Mental Health: Mechanisms and Applications. Oxford: Routledge, 2022, 256 p.
Southwick S. M., Charney D. S. Resilience: The Science of Mastering Life’s Greatest Challenges. Cambridge: Cambridge University Press, 2018, 334 p.
World Health Organization. Mental Health and Physical Activity: Global Report. Geneva: WHO Press, 2021, 122 p.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.






