ІНТЕЛЕКТУАЛЬНО-СПОРТИВНІ ІГРИ ЯК ФОРМА ПІДТРИМКИ САМОРЕАЛІЗАЦІЇ ШКОЛЯРІВ І СТУДЕНТІВ

Анотація

Вивчення самосвідомості людини як активна тема зараз набуває актуальності. Усе більше дослідників цікавляться питанням самосприйняття в спорті, особливо в контексті спорту вищого рівня, а також професійного самосприйняття спортсменів високого рівня. Головним пріоритетом сучасних навчальних закладів є розвиток особистості та її творчих здібностей. Безсумнівно, що навчання в будь-якому виші не повинно обмежуватися суто навчанням, оволодінням уміннями та набуттям конкретних знань, потрібних у повсякденному житті. Освітній процес має бути спрямований на розвиток особистості, здатність до самоосвіти, щоб діти прагнули до чогось нового, цікавого й незвичного. З одного боку, самореалізація означає сутнісну (суттєву) характеристику самосвідомості особистості, з іншого – визначає відповідну технологію реалізації цієї сутності, тобто функціонує як оптимальний і комплексний спосіб для себе. Індивідуальна реалізація, що несе в собі наміри самої сутності та технології, розгортає її в культурах сьогодення, минулого та майбутнього. Проблема самосвідомості особистості є міждисциплінарною проблемою з філософським походженням, але лише нещодавно вона набула статусу проблеми психологічної. Не менш важливим питанням є розгляд занять фізичною культурою і спортом як основи формування особистості. Спорт постає як діяльність спортсмена, під час якої формується його особистість. Однак вплив цієї діяльності може бути як позитивним, так і негативним. Тому, вивчаючи ці закономірності, ми можемо сприяти позитивним змінам і мінімізувати негативний вплив спорту на формування особистості спортсмена. Спортивна діяльність також може бути досліджена з погляду самосприйняття індивіда, об’єктивно вираженого спортивними результатами, рівень яких є умовою суб’єктивного задоволення. Самосвідомість особистості є найбільш повним визначенням особистісних і професійних здібностей людини. Посилення уваги до цього питання пов’язане з розумінням його вирішальної ролі в розвитку особистості, пред’явленням підвищених вимог до таких якостей людини, як здатність до розвитку й повноцінності.