ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ВОЛЕЙБОЛІСТІВ СТУДЕНТСЬКОЇ КОМАНДИ В ТРЕНУВАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ

Анотація

Актуальність. У командних видах спорту потрібно враховувати вплив статусно-рольових відносин на міжособистісну взаємодію, оскільки рольові очікування визначають завдання та функції виконуваної діяльності. Рольові приписи у волейболі визначають і спрямованість спілкування: організатори спільних дій (диспетчери, зв’язуючі гравці) частіше ініціюють звернення й беруть участь у плануванні та корекції взаємодії. При цьому важливо відстежувати, на якому рівні здійснюється те чи інше спілкування між учасниками спортивної діяльності, а також перешкоджати виникненню комунікаційних бар’єрів. Знання та врахування комунікативних і поведінкових особливостей спортсменів дасть змогу поліпшити тренувальну та змагальну діяльність. Методи дослідження – аналіз та узагальнення науково-методичної літератури, педагогічне спостереження, педагогічний експеримент, психолого-педагогічні методи, тестування. Результати роботи. Розроблений комплекс вербальних і невербальних методів комунікації між волейболістами було впроваджено в навчально-тренувальний процес. Запропоновані методи комунікації вивчалися, аналізувалися й обговорювалися в ігрових ситуаціях, використовувалися та застосовувалися в заданих комбінаціях. Ці способи комунікації були відтворені в ігрових ситуаціях. Засоби комунікації (вербальні й невербальні) використовувалися для визначення способів захисту та нападу. Висновки. Під час спостереження за студентами-волейболістами були виявлені комунікативні бар’єри, пов’язані з особливостями навчального закладу, правилами спілкування та тривалим перебуванням у колективному середовищі. Основними засобами, методами та формами організації комунікативної діяльності студентських волейбольних команд були психолого-технічні ігри, вправи, моделювання ігрових ситуацій і відпрацювання техніко-тактичних дій на тренувальному етапі.