СТАНОВЛЕННЯ СТРІЛЬБИ З ЛУКА ЯК ОЛІМПІЙСЬКОГО ВИДУ СПОРТУ В СРСР
DOI:
https://doi.org/10.32782/olimpspu/2024.1.24Ключові слова:
стрільба з лука, спортсмени, олімпійський вид спорту, чемпіонат Європи, чемпіонат світу.Анотація
Високі спортивні результати в стрільбі з лука визначаються високим рівнем організації процесу комплексної підготовки спортсменів. Бурхливий прогрес відбувається внаслідок упровадження в підготовку лучників сучасних досягнень теорії та методики спортивних тренувань, удосконалення техніки пострілу, покращення матеріального забезпечення тощо. Проте проблема підготовки спортсменів-лучників залишається актуальною, увага до неї лише підсилюється зі зростанням світових досягнень у цьому виді спорту. Мета дослідження – проаналізувати становлення та розвиток стрільби з лука як олімпійського виду спорту в СРСР для використання корисного історичного досвіду. Для її вирішення ми застосували комплекс загальнонаукових (аналіз, синтез, узагальнення) і спеціально-історичних (історико-типологічний, хронологічний та історико-системний) методів дослідження. Результати. Проведено аналіз становлення та розвитку стрільби з лука як олімпійського виду спорту. Визначено, що як вид спорту стрільба з лука зародилась у ХV ст. Але особливого розвитку набула з її введенням до програми Олімпійських ігор. Перший чемпіонат світу зі стрільби з лука відбувся у Львові (1931). Одночасно було створено Міжнародну федерацію зі стрільби з лука (ФІТА), яка і стала організовувати світові чемпіонати, міжнародні турніри та регіональні першості за міжнародними правилами. Стрільба з лука в СРСР набула особливої популярності із середини 1950-х років. У 1972 р. після тривалої перерви стрільба з лука знову була включена до програми Олімпійських ігор. Висновки. Аналіз літературних джерел засвідчив, що стрільба з лука, як олімпійський вид спорту, в СРСР перманентно розвився. Про це свідчили рекорди та результати на Олімпійських іграх, чемпіонатах світу, Європи, міжнародних змаганнях. Створення вітчизняної системи підготовки спортсменів-лучників сприяло можливості тривалий час бути лідерами й переможцями на світових першостях. Тому традиції розвитку стрільби з лука як олімпійського виду спорту в СРСР мають значний науково-практичний потенціал і потребують більш детального ознайомлення.
Посилання
Солоненко Є., Ратов А., Міщенко О., Лапицький В. Система відбору спортсменів-лучників у Олімпійському циклі підготовки // Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології, 2021, № 4. (108). С. 353–362.
Літовцева В., Ворона В. Визначення впливу комерціалізації на розвиток виду спорту «Стрільба з лука» в Україні // Олімпійський та параолімпійський спорт, 2023. Вип. 3. С. 35–42.
Максименко Л., Солоненко Є., Кожокарь І. Психологічний аспект спортивної підготовки стрільців з лука // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія № 15. Науково-педагогічні проблеми фізичної культури, 2021. Вип. 3K (131). С. 243–246.
Снагощенко Л. Історія виникнення та розвитку стрільби з лука: від палеоліту до епохи середньовіччя // Сучасні проблеми фізичного виховання і спорту різних груп населення: матеріали XХІ Міжнародної науково-практичної конференції молодих учених / відп. ред. Я. М. Копитіна, наук. ред. О. А. Томенко. Суми : СумДПУ ім. А. С. Макаренка, 2021. Т. 2. С. 106–112.
Суник О. Б. Від Олімпії до Москви. Київ : Здоров’я, 1982. 200 с.
Становлення стрільби з лука в Україні. URL: https://ev.vue.gov.ua/wp-content/ uploads/2022/02/Sport_n2.pdf.
Хроніка Олімпійських ігор / упор. О. Й. Черкаський. Київ : Молодь, 1975. 272 с.
Спорт на Україні / упор. М. М. Подольський. Київ : Здоров’я, 1988. 312 с.
Кордіяк Ю. Чемпіони живуть у Львові. Львів : Каменяр, 1980. 176 с.
Спортивні висоти України / упор. Г. О. Птиця. Київ : ЦК ЛКСМУ, 1985. 272 с.
