ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ЗАСОБІВ АКВАФІТНЕСУ У ПІДГОТОВЦІ СПОРТСМЕНІВ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ
DOI:
https://doi.org/10.32782/olimpspu/2024.3.8Ключові слова:
паралімпійський спорт, адаптивний спорт, аквафітнес, аква-аеробіка, спортсмени з особливими потребами, засоби аквафітнесуАнотація
Українські паралімпійці сьогодні відомі в усьому світі, вони гідно представляють національний Інваспорт на міжнародних змаганнях за усіма класифікаційними нозологіями. Уперше українські атлети з особливими потребами взяли участь у Паралімпіаді 1996 року у американській Атланті, виборовши одну золоту, чотири срібні та дві бронзові нагороди. На останній Паралімпіаді у столиці Франції 2024 року, українським інваспортсменам підкорилися 22 золоті, 28 срібних та 32 бронзові нагороди, що дозволило національним паралімпійцям посісти сьоме місце у неофіційному командному заліку Ігор. Указані видатні результати, прямопропорційно пов’язані з досить успішним поєднанням програм менеджменту і маркетингу української системи Інваспорт. Національна спортивна наука, не залишає проблему оптимізації процесу багаторічної підготовки паралімпійців, поза сферою свого впливу. Нашими науковцями досліджено усі аспекти багатофакторності вишколу спортсменів з особливими потребами – сліпих і слабобачучих, глухих і слабочуючих, атлетів з ураженням опорно-рухового апарату та відхиленням розумового розвитку. Але більш детального вивчення потребує процес використання інноваційних підходів, які є універсальними у підготовці спортсменів з інвалідністю за усіма нозологіями. Аквафітнес – це напрям фізкультурно-оздоровчого комплексу, що має стрімку динаміку у сфері фітнес-послуг. З точки зору системного підходу, аквафітнес представлений комплексом фізичних вправ конкретної спрямованості та впливу на органи та їх системи в умовах абіотичного (водного) середовища, яке завдяки фізичним властивостям виконує роль багатофункціонального тренажера, включає в себе організовані і самостійні заняття з використанням спеціальних засобів, які передбачають вирішення оздоровчих, реабілітаційних та тренувальних завдань. Тому лейтмотивом написання даної наукової публікації була валідація особливостей використання аквафітнесу у підготовці спортсменів системи Інваспорт.
Посилання
Бабенцова О. С., Вербовецька В. В., Курілович К. В., Сліпченко В. Р. Доступність спортивних центрів для людей з інвалідністю та маломобільних груп населення. Modern problems of science, education and society : матеріали VI Міжнародної науково-практичної конференції. Київ : 2023. С. 235–240.
Бріскін Ю. А. Адаптивний спорт. Спеціальні Олімпіади. Львів : Ахіл, 2003. 128 с.
Ворона В. В. Лазоренко С. А. Петренко Н. В. Аналіз планування спортивних і фізкультурно-оздоровчих заходів осіб з інвалідністю в Україні за період 2020–2024 років. Суми : Олімпійський та паралімпійський спорт. 2024. № 2. С. 16–22.
Єракова Л. А., Підгайна В. О., Євпак Н. О., Єременко Н. П. Методичні рекомендації для самостійної роботи студентів факультету заочного навчання з дисципліни вільного вибору «аквафітнес». Київ : НУФВС України, 2019. 25 с.
Когут Ірина. Соціально-гуманістичні засади адаптивного спорту як складової фізичної культури. Теорія і методика фізичної культури. 2015. № 2. С. 65–71.
Лазоренко Сергій, Чхайло Микола, Ворона Віта. Історичні аспекти становлення адаптивного спорту через призму його загальних принципів. Суми : Освіта. Інноватика. Практика. 2024. Том 12, № 9. С. 45–51.
Лазоренко С. А., Балашов Д. І., Лазоренко С. С. Термінологія сучасних силових одноборств та спортивної боротьби. Суми : ФОП Цьома С. П., 2020. 188 с.
Сушкевич: Хочу, щоб всі люди з інвалідністю мали право на спорт і усвідомили, що можуть все. Національний комітет спорту інвалідів України. URL: https://paralympic.org.ua/ua/news/sushkevich-hochu-shchob-vsi-lyudi-zinvalidnistyu-mali-pravo-na-sport-i-usvidomili-shcho-mozhut-vse (дата звернення: 07.12.2023).