CURRENT STATE OF VEGETATION OF THE NATIONAL HYDROLOGICAL RESERVE “BILOVODSKYI” (SUMY REGION, UKRAINE)
DOI:
https://doi.org/10.32782/naturalspu/2026.1.2Keywords:
vegetation, hydrological reserve, plant communities, vegetation formations, rare species, Red Book of Ukraine, Left- Bank Forest-Steppe, UkraineAbstract
The article presents the results of a comprehensive assessment of the current state of vegetation within the National Hydrological Reserve “Bilovodskyi”, located in the Romny District of Sumy Region, Ukraine. The confinement of the reserve to the valley of the Sula River, particularly to its floodplain, determines the specific structure of the vegetation cover, manifested in the dominance of intrazonal vegetation. Bog and fen vegetation occupies the largest area (60.5%), followed by meadow vegetation (20.7%) and aquatic vegetation (7.5%). Forests, together with shrub communities and protective forest plantations, cover 139.5 ha (9.2%) of the territory, whereas 32.0 ha are occupied by roads, sandy areas, and other land categories. Forest vegetation is characterized by relative floristic uniformity. The most widespread are forests of the Alneta glutinosae formation, primarily confined to the near-terrace parts of the floodplain. Smaller areas are occupied by forests of the Populeta nigrae, Populeta albae Querceta roboris, and Pineta sylvestris formations. Meadow vegetation is represented by steppe-like, mesic, marshy, and peat meadows. The largest areas are occupied by plant communities of the Festuceta pratensis, Poetea annuae, Elytrigieta repentis, Phleeta pratensis, Glycerieta maximae, Cariceta acutae, Cariceta cespitosae, Agrostideta stoloniferae, and Deschampsieta cespitosae formations. Bog and fen vegetation predominates within the reserve and belongs to eutrophic wetland types represented by forested and herbaceous communities. Forested wetlands are formed by the Alneta glutinosae formation, whereas herbaceous wetlands are represented by the Phragmiteta australis, Glycerieta maximae, Acoreta calami, Typheta angustifoliae, Schoenoplecteta lacustris, Cariceta acutiformis, Cariceta elatae, and Cariceta vesicariae formations. Among aquatic vegetation, the most widespread plant communities belong to the Phragmiteta australis, Typheta latifoliae, Typheta angustifoliae, Glycerieta maximae, Sagittarieta sagittifoliae, Sparganieta erecti, Nuphareta luteae, Potamogetoneta pectinati, Myriophylleta spicati, Ceratophylleta demersi, Lemneta minoris, and Spirodeleta polyrhizae formations. Populations of eight rare plant species were recorded within the study area. Among them, four species are included in the Red Book of Ukraine, five species are listed as regionally rare in Sumy Region, and one species is protected under Resolution No. 6 of the Bern Convention on the Conservation of European Wildlife and Natural Habitats. The obtained results can be used for the development of conservation measures aimed at preserving valuable natural complexes within this protected area of the Nature Reserve Fund of Ukraine
References
Конвенція про біологічне різноманіття. Прийнята 5 червня 1992 р. (м. Ріо-де-Жанейро, Бразилія). Ратифіко-
вана Законом України від 29 листопада 1994 р. Екологія і закон. Екологічне законодавство України. Київ: Юрінком
Інтер, 1998. Кн. 2. С. 349–513.
Correia A.M., Lopes L.F. Revisiting biodiversity and ecosystem functioning through the lens of complex adaptive systems. Diversity. 2023. Vol. 15, №8. P. 895. DOI: https://doi.org/10.3390/d15080895
Кабінет Міністрів України. Про схвалення Концепції Загальнодержавної програми збереження біорізноманіття на 2005–2025 роки: розпорядження від 22 вересня 2004 р. № 675-р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-2004-%D1%80#Text (дата звернення: 20.02.2026).
Corlett R.T. Safeguarding our future by protecting biodiversity. Plant Diversity. 2020. Vol. 42, №4. P. 221–228. DOI: https://doi.org/10.1016/j.pld.2020.04.002
Perles S., Fotinos T., Raskin E.M. Strategies for long-term monitoring of riverscour plant communities to inform science-based management. Natural Areas Journal. 2022. Vol. 42, №3. P. 177–184. DOI: https://doi.org/10.3375/21-22
Kaur A. Conservation of plant biodiversity: current strategies and future needs. International Journal of Scientific Research in Biological Sciences. 2018. Vol. 5, №4. P. 109–113. DOI: https://doi.org/10.26438/ijsrbs/v5i4.109113
Van der Plas F. Biodiversity and ecosystem functioning in naturally assembled communities. Biological Reviews. 2019. Vol. 94, №4. P. 1220–1245. DOI: https://doi.org/10.1111/brv.12499
Vakal A., Govorun O., Gulevets D., Korchynska Z., Kushch Y. The impact of the ecosystem on biodiversity restoration in the natural ecosystems of Ukraine. Grassroots Journal of Natural Resources. 2025. Vol. 8, № 1. P. 945–963. DOI: https://doi.org/10.33002/nr2581.6853.080140
Yang Q., Weigelt P., Fristoe T.S. et al. The global loss of floristic uniqueness. Nature Communications. 2021. Vol. 12, № 1. P. 7290. DOI: https://doi.org/10.1038/s41467-021-27603-y
Вакал А.П., Литвиненко Ю.І. Поширення регіонально рідкісних видів рослин на території басейну річки Сироватка (Сумська область). Український журнал природничих наук. 2025. Вип. 11. С. 7–17. DOI: https://doi.org/10.32782/naturaljournal.11.2025.1
Rockström J., Beringer T., Hole D. et al. We need biosphere stewardship that protects carbon sinks and builds resilience. PNAS. 2021. Vol. 118, №38. P. e2115218118. DOI: https://doi.org/10.1073/pnas.2115218118
Kovalenko I., Butenko S., Zhezhkun A., Porokhniach I., Abduraimov O., Klymenko H. Trends in the transformation of plant ontogenesis under global climate warming. Agraarteadus. 2022. Vol. 33, № 2. P. 410–417. DOI: https://doi.org/10.15159/jas.22.27
Конвенція про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, головним чином як середовище існування водоплавних птахів (Рамсарська конвенція): міжнародний договір від 02.02.1971 р. Ратифікована Україною 29.10.1996 р. URL: https://ips.ligazakon.net/document/MU75K01U (дата звернення: 20.02.2026).
Birben Ü. The effectiveness of protected areas in biodiversity conservation: the case of Turkey. Cerne. 2020. Vol. 25, №4. P. 424–438. DOI: https://doi.org/10.1590/01047760201925042644
Vimal R., Navarro L.M., Jones Y., Wolf F., Le Moguédec G., Réjou-Méchain M. The global distribution of protected areas management strategies and their complementarity for biodiversity conservation. Biological Conservation. 2021. Vol. 256. P. 109014. DOI: https://doi.org/10.1016/j.biocon.2021.109014
Вакал А.П., Карпенко К.К. Рослинність Хмелівського та Борозенківського гідрологічних заказників (Сумська область). Біологічні науки. Суми: СумДПУ ім. А.С. Макаренка, 2001. С. 9–16.
Vakal A. Phytodiversity of the Romen river basin within the territory of Romen district, Sumy region. Innovations in Science: Current Research and Advanced Technologies. Riga: Baltija Publishing, 2025. P. 285–309. DOI: https://doi.org/10.30525/978-9934-26-531-0-11
Данильченко О.С. Річкові басейни Сумської області: геоекологічний аналіз: монографія. Суми: СумДПУ ім. А.С. Макаренка, 2019. 271 с.
Вакал А.П., Мазний С.В. Рослинність гідрологічного заказника місцевого значення «Верхньосульський» (Сумська область, Україна). Progressive Approaches in Science and Engineering: Proceedings of the 2nd International Scientific and Practical Conference. Copenhagen, 2025. С. 121–125.
Карпенко К.К., Тюленєва В.О., Вакал А.П., Родінка О.С., Книш М. П., Кравченко В.М. Гідрологічні заказ-ники в заплаві р. Сула на Сумщині. Стан природного середовища та проблеми його охорони на Сумщині. Кн. 3. Суми: Джерело, 1999. С. 86–98.
Карпенко К.К., Родінка О.С., Вакал А.П., Панченко С.М. Рослини, занесені до Червоної книги України, що виявлені на території Сумської області. Стан природного середовища та проблеми його охорони на Сумщині. Кн. 5. Суми: Джерело, 2001. С. 7–43.
Карпенко К.К., Родінка О.С., Вакал А.П. Раритетні види судинних рослин басейну р. Сула на Сумщині. Природничі науки : зб. наук. праць. Суми: СумДПУ імені А.С. Макаренка, 2010. С. 37–42.
Мазний С.В., Вакал А.П. Рослинність гідрологічного заказника місцевого значення «Верхньосульський–2» (Сумська область). Актуальні проблеми дослідження довкілля: мат. ХI Міжнар. наук. конф. (22-23 травня 2025 р., Суми). Суми : Сум ДПУ імені А. С. Макаренка, 2024. С. 194–199.
Родінка О.С. До збереження природної рослинності басейну річки Сули. Заповідна справа на Сумщині: тези доповідей наук. конф. Суми: Сум ДПІ ім. А. С. Макаренка, 1994. С. 61–63.
Родінка О.С., Карпенко К.К., Вакал А.П., Гончаренко І.П. Рослини, занесені до Червоного списку Сумської області. Стан природного середовища та проблеми його охорони на Сумщині. Кн. 6. Ч. 1. Суми: ПП М. Д. Вінниченко, 2004. 122 с.
Родінка О.С., Карпенко К.К., Книш М.П. Матеріали до розширення природно-заповідних територій у долині р. Сули у межах Сумської області. Мат. конф., присвяченої пам’яті М.М. Гришка – видатного селекціонера, генетика, ботаніка та громадського діяча (Глухів, 13–14 квітня 2005 р.). Глухів: ГДПУ, 2005. С. 124–126.
Скляр Ю.Л., Троценко В.І., Псарьов В.В. Стан фіторізноманіття гідрологічних заказників. Вісник Сумського національного аграрного університету. 2025. Вип. 58(4). С. 110–118. DOI: https://doi.org/10.32782/agrobio.2024.4.16
Природно-заповідний фонд Сумської області: атлас-довідник / уклад. Р.В. Бойченко та ін. Київ: Українська картографічна група, 2019. 96 с.
Маринич О.М., Пархоменко Г.О., Петренко О.М., Шищенко П.Г. Удосконалена схема фізико-географічного районування України. Український географічний журнал. 2003. Вип. 1. С. 16–20.
Дідух Я.П., Шеляг-Сосонко Ю.Р. Геоботанічне районування України та суміжних територій. Український ботанічний журнал. 2003. Вип. 60(1). С. 6–17.
Якубенко Б.Є., Попович С.І., Устименко П.М., Дубина Д.В., Чурілов А.М. Геоботаніка : методичні аспекти досліджень. Навчальний посібник. Київ: Ліра-К, 2018. 316 с.
Продромус рослинності України / Д.В. Дубина, Т.П. Дзюба, С.М. Ємельянова та ін.; НАН України, Ін-т ботаніки ім. М.Г. Холодного. Київ: Наукова думка, 2019. 782 с.
POWO. Plants of the world online. Facilitated by the Royal Botanic Gardens, Kew. URL: https://powo.science.kew. org (дата звернення: 20.02.2026).
Судинні рослини Смарагдової мережі України під охороною Бернської конвенції / колектив авторів під ред. В.А. Соломахи. Київ, 2016. 152 с.
Наказ №111 від 15.02.2021 Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України «Про затвердження переліків видів рослин та грибів, що заносяться до Червоної книги України (рослинний світ), та видів рослин та грибів, що виключені з Червоної книги України (рослинний світ)» : сайт. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0370-21#Text (дата звернення: 20.02.2026).
Офіційні переліки регіонально рідкісних рослин адміністративних територій України / Т. Л. Андрієнко,. М. Перегрим. Київ: Альтерпрес, 2012. 148 с.
Афанасьєв Д.Я., Білик Г.І., Брадіс Є.М., Гринь Ф.О. Класифікація рослинності Української РСР. Український ботанічний журнал. 1956. Вип. 13(4). С. 63–82.
Брадіс Є.М., Бачурина Г.Ф. Рослинність УРСР. Болота. Київ: Наукова думка, 1969. 241 с.
Дубина Д.В. Класифікація вищої водної рослинності України: стан та перспективи. Український фітоцентр. Сер А, вип. 3. Київ : ітосоціоцентр, 1996. С. 6–14.
Зелена книга України / під заг. ред. Я. П. Дідуха. Київ : Альтерпрес, 2009. 448 с.
