СУЧАСНИЙ СТАН РОСЛИННОСТІ ГІДРОЛОГІЧНОГО ЗАКАЗНИКА ЗАГАЛЬНОДЕРЖАВНОГО ЗНАЧЕННЯ «БІЛОВОДСЬКИЙ» (СУМСЬКА ОБЛАСТЬ)

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/naturalspu/2026.1.2

Ключові слова:

рослинність, гідрологічний заказник, рослинні угруповання, формації рослинності, рідкісні види, Червона книга України, Лівобережний Лісостеп, Україна

Анотація

У статті наведено результати дослідження сучасного стану рослинності гідрологічного заказника загальнодержавного значення «Біловодський», розташованого в Роменському районі Сумської області. Приуроченість території заказника до долини р. Сула, зокрема до її заплави, зумовлює специфіку рослинного покриву, що проявляється у домінуванні інтразональної рослинності. Найбільші площі займають болотна (60,5%), лучна (20,7%) та водна (7,5%) рослинність. Ліси разом із чагарни- ками та захисними насадженнями охоплюють 139,5 га (9,2%), а 32,0 га припадає на дороги, піски та інші землі. Лісова рослинність характеризується відносною флористичною одноманітністю. Найбільш поширеними є ліси форма- ції Alneta glutinosae, приурочені до притерасних ділянок заплави. На менших площах трапляються ліси формацій Populeta nigrae, Populeta albae, Querceta roboris та Pineta sylvestris. Лучна рослинність представлена остепненими, справжніми, боло- тистими та торф’янистими луками. Серед лучних угруповань найбільші площі займають формації Festuceta pratensis, Poetea annuae, Elytrigieta repentis, Phleeta pratensis, Glycerieta maximae, Cariceta acutae, Cariceta cespitosae, Agrostideta stoloniferae та Deschampsieta cespitosae. Провідне місце в рослинному покриві належить болотній рослинності, угруповання якої відносяться до евтрофних боліт і представлені лісовими та трав’яними болотами. Лісові болота сформовані формацією Alneta glutinosae, тоді як трав’яні болота представлені формаціями Phragmiteta australis, Glycerieta maximae, Acoreta calami, Typheta angustifoliae, Schoenoplecteta lacustris, Cariceta acutiformis, Cariceta elatae та Cariceta vesicariae. Серед водної рослинності найбільш поширені угруповання формацій Phragmiteta australis, Typheta latifoliae, Typheta angustifoliae, Glycerieta maximae, Sagittarieta sagittifoliae, Sparganieta erecti, Nuphareta luteae, Potamogetoneta pectinati, Myriophylleta spicati, Ceratophylleta demersi, Lemneta minoris та Spirodeleta polyrhizae. У межах досліджуваної території виявлено популяції восьми видів рідкісних рослин, з яких чотири занесені до Червоної книги України, п’ять – до офіційного переліку регіонально рідкісних видів Сумської області та один – до Резолюції №6 Берн- ської конвенції. Отримані результати можуть бути використані для розроблення природоохоронних заходів, спрямованих на збереження цінних природних комплексів цього об’єкта природно-заповідного фонду.

Посилання

Конвенція про біологічне різноманіття. Прийнята 5 червня 1992 р. (м. Ріо-де-Жанейро, Бразилія). Ратифіко-

вана Законом України від 29 листопада 1994 р. Екологія і закон. Екологічне законодавство України. Київ: Юрінком

Інтер, 1998. Кн. 2. С. 349–513.

Correia A.M., Lopes L.F. Revisiting biodiversity and ecosystem functioning through the lens of complex adaptive systems. Diversity. 2023. Vol. 15, №8. P. 895. DOI: https://doi.org/10.3390/d15080895

Кабінет Міністрів України. Про схвалення Концепції Загальнодержавної програми збереження біорізноманіття на 2005–2025 роки: розпорядження від 22 вересня 2004 р. № 675-р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-2004-%D1%80#Text (дата звернення: 20.02.2026).

Corlett R.T. Safeguarding our future by protecting biodiversity. Plant Diversity. 2020. Vol. 42, №4. P. 221–228. DOI: https://doi.org/10.1016/j.pld.2020.04.002

Perles S., Fotinos T., Raskin E.M. Strategies for long-term monitoring of riverscour plant communities to inform science-based management. Natural Areas Journal. 2022. Vol. 42, №3. P. 177–184. DOI: https://doi.org/10.3375/21-22

Kaur A. Conservation of plant biodiversity: current strategies and future needs. International Journal of Scientific Research in Biological Sciences. 2018. Vol. 5, №4. P. 109–113. DOI: https://doi.org/10.26438/ijsrbs/v5i4.109113

Van der Plas F. Biodiversity and ecosystem functioning in naturally assembled communities. Biological Reviews. 2019. Vol. 94, №4. P. 1220–1245. DOI: https://doi.org/10.1111/brv.12499

Vakal A., Govorun O., Gulevets D., Korchynska Z., Kushch Y. The impact of the ecosystem on biodiversity restoration in the natural ecosystems of Ukraine. Grassroots Journal of Natural Resources. 2025. Vol. 8, № 1. P. 945–963. DOI: https://doi.org/10.33002/nr2581.6853.080140

Yang Q., Weigelt P., Fristoe T.S. et al. The global loss of floristic uniqueness. Nature Communications. 2021. Vol. 12, № 1. P. 7290. DOI: https://doi.org/10.1038/s41467-021-27603-y

Вакал А.П., Литвиненко Ю.І. Поширення регіонально рідкісних видів рослин на території басейну річки Сироватка (Сумська область). Український журнал природничих наук. 2025. Вип. 11. С. 7–17. DOI: https://doi.org/10.32782/naturaljournal.11.2025.1

Rockström J., Beringer T., Hole D. et al. We need biosphere stewardship that protects carbon sinks and builds resilience. PNAS. 2021. Vol. 118, №38. P. e2115218118. DOI: https://doi.org/10.1073/pnas.2115218118

Kovalenko I., Butenko S., Zhezhkun A., Porokhniach I., Abduraimov O., Klymenko H. Trends in the transformation of plant ontogenesis under global climate warming. Agraarteadus. 2022. Vol. 33, № 2. P. 410–417. DOI: https://doi.org/10.15159/jas.22.27

Конвенція про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, головним чином як середовище існування водоплавних птахів (Рамсарська конвенція): міжнародний договір від 02.02.1971 р. Ратифікована Україною 29.10.1996 р. URL: https://ips.ligazakon.net/document/MU75K01U (дата звернення: 20.02.2026).

Birben Ü. The effectiveness of protected areas in biodiversity conservation: the case of Turkey. Cerne. 2020. Vol. 25, №4. P. 424–438. DOI: https://doi.org/10.1590/01047760201925042644

Vimal R., Navarro L.M., Jones Y., Wolf F., Le Moguédec G., Réjou-Méchain M. The global distribution of protected areas management strategies and their complementarity for biodiversity conservation. Biological Conservation. 2021. Vol. 256. P. 109014. DOI: https://doi.org/10.1016/j.biocon.2021.109014

Вакал А.П., Карпенко К.К. Рослинність Хмелівського та Борозенківського гідрологічних заказників (Сумська область). Біологічні науки. Суми: СумДПУ ім. А.С. Макаренка, 2001. С. 9–16.

Vakal A. Phytodiversity of the Romen river basin within the territory of Romen district, Sumy region. Innovations in Science: Current Research and Advanced Technologies. Riga: Baltija Publishing, 2025. P. 285–309. DOI: https://doi.org/10.30525/978-9934-26-531-0-11

Данильченко О.С. Річкові басейни Сумської області: геоекологічний аналіз: монографія. Суми: СумДПУ ім. А.С. Макаренка, 2019. 271 с.

Вакал А.П., Мазний С.В. Рослинність гідрологічного заказника місцевого значення «Верхньосульський» (Сумська область, Україна). Progressive Approaches in Science and Engineering: Proceedings of the 2nd International Scientific and Practical Conference. Copenhagen, 2025. С. 121–125.

Карпенко К.К., Тюленєва В.О., Вакал А.П., Родінка О.С., Книш М. П., Кравченко В.М. Гідрологічні заказ-ники в заплаві р. Сула на Сумщині. Стан природного середовища та проблеми його охорони на Сумщині. Кн. 3. Суми: Джерело, 1999. С. 86–98.

Карпенко К.К., Родінка О.С., Вакал А.П., Панченко С.М. Рослини, занесені до Червоної книги України, що виявлені на території Сумської області. Стан природного середовища та проблеми його охорони на Сумщині. Кн. 5. Суми: Джерело, 2001. С. 7–43.

Карпенко К.К., Родінка О.С., Вакал А.П. Раритетні види судинних рослин басейну р. Сула на Сумщині. Природничі науки : зб. наук. праць. Суми: СумДПУ імені А.С. Макаренка, 2010. С. 37–42.

Мазний С.В., Вакал А.П. Рослинність гідрологічного заказника місцевого значення «Верхньосульський–2» (Сумська область). Актуальні проблеми дослідження довкілля: мат. ХI Міжнар. наук. конф. (22-23 травня 2025 р., Суми). Суми : Сум ДПУ імені А. С. Макаренка, 2024. С. 194–199.

Родінка О.С. До збереження природної рослинності басейну річки Сули. Заповідна справа на Сумщині: тези доповідей наук. конф. Суми: Сум ДПІ ім. А. С. Макаренка, 1994. С. 61–63.

Родінка О.С., Карпенко К.К., Вакал А.П., Гончаренко І.П. Рослини, занесені до Червоного списку Сумської області. Стан природного середовища та проблеми його охорони на Сумщині. Кн. 6. Ч. 1. Суми: ПП М. Д. Вінниченко, 2004. 122 с.

Родінка О.С., Карпенко К.К., Книш М.П. Матеріали до розширення природно-заповідних територій у долині р. Сули у межах Сумської області. Мат. конф., присвяченої пам’яті М.М. Гришка – видатного селекціонера, генетика, ботаніка та громадського діяча (Глухів, 13–14 квітня 2005 р.). Глухів: ГДПУ, 2005. С. 124–126.

Скляр Ю.Л., Троценко В.І., Псарьов В.В. Стан фіторізноманіття гідрологічних заказників. Вісник Сумського національного аграрного університету. 2025. Вип. 58(4). С. 110–118. DOI: https://doi.org/10.32782/agrobio.2024.4.16

Природно-заповідний фонд Сумської області: атлас-довідник / уклад. Р.В. Бойченко та ін. Київ: Українська картографічна група, 2019. 96 с.

Маринич О.М., Пархоменко Г.О., Петренко О.М., Шищенко П.Г. Удосконалена схема фізико-географічного районування України. Український географічний журнал. 2003. Вип. 1. С. 16–20.

Дідух Я.П., Шеляг-Сосонко Ю.Р. Геоботанічне районування України та суміжних територій. Український ботанічний журнал. 2003. Вип. 60(1). С. 6–17.

Якубенко Б.Є., Попович С.І., Устименко П.М., Дубина Д.В., Чурілов А.М. Геоботаніка : методичні аспекти досліджень. Навчальний посібник. Київ: Ліра-К, 2018. 316 с.

Продромус рослинності України / Д.В. Дубина, Т.П. Дзюба, С.М. Ємельянова та ін.; НАН України, Ін-т ботаніки ім. М.Г. Холодного. Київ: Наукова думка, 2019. 782 с.

POWO. Plants of the world online. Facilitated by the Royal Botanic Gardens, Kew. URL: https://powo.science.kew. org (дата звернення: 20.02.2026).

Судинні рослини Смарагдової мережі України під охороною Бернської конвенції / колектив авторів під ред. В.А. Соломахи. Київ, 2016. 152 с.

Наказ №111 від 15.02.2021 Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України «Про затвердження переліків видів рослин та грибів, що заносяться до Червоної книги України (рослинний світ), та видів рослин та грибів, що виключені з Червоної книги України (рослинний світ)» : сайт. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0370-21#Text (дата звернення: 20.02.2026).

Офіційні переліки регіонально рідкісних рослин адміністративних територій України / Т. Л. Андрієнко,. М. Перегрим. Київ: Альтерпрес, 2012. 148 с.

Афанасьєв Д.Я., Білик Г.І., Брадіс Є.М., Гринь Ф.О. Класифікація рослинності Української РСР. Український ботанічний журнал. 1956. Вип. 13(4). С. 63–82.

Брадіс Є.М., Бачурина Г.Ф. Рослинність УРСР. Болота. Київ: Наукова думка, 1969. 241 с.

Дубина Д.В. Класифікація вищої водної рослинності України: стан та перспективи. Український фітоцентр. Сер А, вип. 3. Київ : ітосоціоцентр, 1996. С. 6–14.

Зелена книга України / під заг. ред. Я. П. Дідуха. Київ : Альтерпрес, 2009. 448 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-05-08